Висновки за 3 роки мого подорожування

Отже, підсумки. Це були неймовірні три роки! Якби хтось сказав мені на початку 2018-го, що я стану вільною мандрівницею – ні за що б не повірила, чесно! Але відбулась моя перша подорож, потім друга, третя і зупинитись вже було важко. Подорожі затягують! Почуття й емоції, які отримую в дорозі, не зрівняти ні з чим! Окрім того, в подорожах маю можливість подумати, залишившись наодинці з собою. Однією з таких думок під час мандрівки й стала ідея написання книги.

Ця книга – підсумок мого трирічного подорожування, під час яких я отримала чимало уроків і багато чому навчилась. Головними ж серед них стали три:

1. Немає нічого неможливого! І це справді так. Я навіть не знала, що можу подорожувати, поки не спробувала цього! Ночувати на вокзалах, піднятись на Говерлу за один день, проспати зупинку потяга, сісти не на ту електричку, домовлятись з провідниками, знайомитись з новими людьми, пробувати нові страви, ходити по 20 км на день, не спати три ночі, лежати на траві посеред міста – так, це все я. І те, що я зробила все це досі дивує мене. Приємно дивує)) А ще надихає пробувати нове і вірити, що все вийде. Все!

2. Найкращі речі – найпростіші! Пити чай з чашки, прийняти душ, спати на своєму ліжку, присісти, коли втомилась, гарячий суп, чистий одяг – це все я маю кожного дня, але забуваю про те, наскільки ж мені добре! А подорожі нагадують. Кожного разу нагадують про те, що головне в мене вже є: здоров’я, їжа, дах над головою. Це все звичайне, але що я робитиму без нього? Тому – цінувати, цінувати і ще раз цінувати!

3. Світ прекрасний! Я серйозно. Озирніться! Світ навколо неймовірний! Кожного дня сходить і заходить сонце, тріпоче листя під поривами вітру, ростуть квіти й дерева, течуть ріки, хлюпочуть озера й моря, а земля залишається під ногами. Навколо нас краса, а ми так часто її не помічаємо! Все живе було до нас і лишиться після, а ми лиш гості в цьому величному царстві. Можемо споглядати, насолоджуватись і дякувати. І я дякую за все, що бачу й відчуваю навколо! За світ, в якому живу!

Я дякую тому, що можу подорожувати, бо саме подорожі дали мені важливі уроки, навчили цінувати те, що вже маю та не боятись майбутнього, йти вперед з думкою, що все вийде, варто пробувати і вірити!

Якщо ви хочете подорожувати, але досі боїтесь чи сумніваєтесь, то ось вам знак, що час починати. Якщо все вийшло в мене, то вийде й у вас. Я вірю! І можете не обмежуватись Україною. Починайте!