«ПРОДАВЩІЦИ»

Я - як і будь яка жінка/ дівчина та навіть чоловік, просто обожнюю купувати одяг. Щоб знайти щось ідеальне ми готові перейти і облазити ледь не кожен магазин. Особливо тоді, коли з вітрини нас манить до себе та омріяна: сукня, кофтинка, костюмчик… Та… як і будь який покупець, ми часом зіштовхуємося з хамською поведінкою, так званих «продавщіц», які думають, що вони великі «ЦЯЦІ», а покупець, це просто черговий кандидат на найо*ку. Окрім того, що зайшовши у магазин, переглядаючи товар, ти вже відчуваєш, принизливий погляд у свою сторону, десь поблизу прилавку «пошепки» звучать: «Завоняло у всьому магазин. Но, опять прийшло мидзгати грязними руками товар і нич не купит», - і т.п. фрази. А коли ти безпосередньо цікавишся товаром, розпитуєш що і як, в очах цієї «пані» ти просто - «г*но».

Є нюанс: нажаль, такі «цаці» абсолютно не розуміють хто може стояти перед ними. Адже судять вони за одягом, в якому ти приходиш у «їх» «бутік». У мене таке враження складається, що коли ми хочемо купити щось, то нам «просто необхідно» одягнутися в найкраще, та ще і брендове, щоб справити приємне враження на «цацу за прилавком».

Гммм, але якщо я одягаю саме те , «найкраще – брендове», то якого «хр*на», я йду купувати у їх магазин, коли можна придбати омріяну річ у крутого дизайнера або ж пошити самій на замовлення!?

Робота продавця має заключатися насамперед не в осудженні клієнта, а у допомозі підібрати йому саме те що личитиме, при тому, заливши по собі приємний спогад, щоб клієнт «зайшов ще», бо тут працює компетентний фахівець, який поглянувши на твої параметри одразу ж підкаже та підбере річ, яка затьмарить всіх. Я мабуть фантазую, скажете? А хіба не так? Ви не хочете , щоб до вас була належна увага? А не: «Но, опять треба буде відмивати жирні пальці з блузки!», сказавши на увесь магазин.

Потрібно розуміти, що ця категорія жінок не є реалізованими. Мають диплом якогось «майже навчального» закладу, без якісної освіти та компетенції хоч у чомусь…. бо інакше не сиділи б такі «дамочки» продаючи щось у чужому магазині.

Здебільшого, такі жінки, живуть за рахунок лоха, який їздить на заробітки, заробляючи їй на нову шубку. А вона щоб «прям» дома не сидіти, влаштовується на роботу, де працює не офіційно (і будь який момент їх можуть «накрити» через несплату податків). І саме тут, вона має час на обговорення людей, бо їй і так більше нічим жити. Ще й до того, кожного «сятої недільки, цаца, ходит у церьков» відмолювати гріхи, а з «понеділка» знову приступає до своєї «тяжкої та нелегкої» праці.

 Ху, аж плакати хочеться.