Я реально готова «вийти з себе!»

Останнім часом деякі речі мене просто бісять! Я реально готова «вийти з себе!». Людські примхи, амбіції, постійний пошук легкого вирішення проблем і це ще не все! Пошук «подарунка з неба». Можливо я десь і повторюсь, щодо минулої статі «У пошуках чарівної палочки»… та нехай ця історія буде її продовженням. Декому з нас потрібна просто підтримка – дружні «вуха», які б могли вислухати наші біди. Іншим - потрібне вирішення проблеми.

Як знайти баланс між двома пропозиціями? Адже ми так любимо «пхати свій носик» туди куди не потрібно. Або ж, якщо і не любимо цього робити, то десь там… у нашій підсвідомості…. вмикається кнопка - «РЯТІВНИК!». І ми із задоволенням, не помітивши, беремо на себе чужу відповідальність, таким чином риючи собі яму.

"У мене є подруга, яка вже кілька років у постійному пошуку роботи. Як ви зрозуміли, вона її досі не може знайти. Ну зате, мені (і не тільки) розповісти, про свої активні пошуки, і те що їй: « І то не підходить, інше не підходить, і там погано, а десь іще гірше… Та як це сьогодні жити без грошей, тягти кінці з кінцями, не мати на кусок хліба!? У нашому місті нереально знайти роботу!...» .

 Уявіть цей шквал емоцій, слів, який сиплеться на мою голову – так одним махом!. Уявили? Страшно? Хочеться втекти? Скажу по правді, я навчилася відключатися з цього процесу. Яким чином? Після близько десятка «-», «+» спроб їй допомогти,і це вчергове не приносило ніякого результату, тільки постійні кривляння і «фу це не моє». Просто захотілося перейти в роль Флегматика - Пофігіста. Скажу прямо! Якщо у людини є мета – вона її досягне.

Якщо людині потрібна робота – вона її знайде і «пофіг», що це буде за діяльність, головне щоб були гроші на кусок хліба! Знову ж таки, якщо ми собі «вбили в голову» роботу на якій ми нічого не робимо, сидимо в офісі, ходимо на каву з сигаретою і при цьому падають гроші з неба, не 3700, а тисяч так мінімум 10-15. Вибачте, але щоб отримати такі гроші треба буде трохи попотіти, а не фантазувати (Можливо і є такі щасливчики і щасливиці, та я поки таких не зустрічала).

Для себе я визначила: що я просто «дружні вуха», яким можна поплакатися.

Все інше до уваги не береться.

Щодо «вирішення проблеми» - ніколи не беріться за ЧУЖЕ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ, бо накличете біду на себе.

Конкретніше: - Ви будете ПОГАНИМ ДЯДЬОЮ/ТЬОТЬОЮ, яка сказала робити ось так і так, бо це правильно. Правильно у вашому розумінні, але не в уявленні вашого друга/подруги. І потім знову шквал негативу у вашу сторону! Чи потрібно вам це?- навряд чи