Я – №1

Нам зажди хочеться бути першим! Ну тільки не кажіть «ош» – «НЄТ»! НАМ ПРОСТО НЕОБХОДНО БУТИ №1.

Чому я зачепила цю тему? Хоч би якими скоромними ми отримуємо не були, нам важливо щоб нас чули, бачили, помічали, дослухалися і щонайголовніше –НЕ ВІДМОВЛЯЛИ І…РОБИЛИ ТАК: «ЯК –Я СКАЗАВ (ЛА)» 

Нещодавно, зіткнулася з такою ситуацією, що м’яко кажучи мені «обідно», але я розумію, що і моїй партнерці також «МАБУТЬ» не пособі, адже ми старалися обидві. Був один нюанс, що одна з нас перекинула відповідальність за процес на іншу. І чесно кажучи зараз шкодую, що я взяла на себе вирішення цієї дилеми.

З чим була пов’язана ситуація. Я знайшла можливість проходження цікавого навчання для реалізації ідеї на майбутній грант. Класно коли у тебе є команда і кожен відповідає за якусь ділянку роботи. Я зі своєю подругою хотіла розпочати спільну справу ( ііііі тепер думаю, що після цього «нич» не вийде). Проект який я подала від нашого спільного імені був пробним варіантом до майбутнього діяльності. Адже відомо, що якщо розпочинати якусь справу, то бажано не з власних коштів.

 Я - Фрейдіна Федорівна поділилася думками зі своєю подругою, яка також зацікавилася і спільно ми почали писати опис проекту, як цього вимагала грантова заявка.

Після написання основних моментів, прийшов час на відправку самої заявки. Попередньо ми поспілкувалися з моєю партнеркою щодо того хто відправляє і від чийого імені, як це має бути, коли і т.п. Відправивши ми обидві з нетерпінням чекали відповіді (хочу наголосити на тому що у самій заявці я написала нас обох і контакти також дала обох).

Тож прийшов час « Х» . На пошту ФФ, прийшло підтвердження про те що її відібрано на навчання. Я на радощах взялася дзвонити моїй колежанці, і питати її, чи прийшло їй щось.

Як виявилось на її пошту нічого не приходило (рахуймо вже «-»). Далі Фрейдіна, поділилася усією інформацією, тааа… «нє тут то было», мені потрібно було дзвонити, уточняти, просити і т.п., дізнаватися всі деталі чи ми є там обидві («бо у моєї «партнерки» ниє часу цим заниматися»). Після уточнення усіх деталей, мені повідомили, що одна заявка = один учасник, і моєї партнерки немає у списках на участь. Про це я повідомила свою колежанку, і це м’яко кажучи вивело її з себе! Що я від неї почула після того як я подзвонила на всі можливі номери аби дізнатися чи можемо ми обидві прийти і так я отримала відмову, бо одна заявка = один учасник.

Як «она» сказала: «Перший раз я комусь довірилась…» - і це дорогі мої - МАНІПУЛЯЦІЯ!

Після її повідомлень, я зрозуміла що ЕГО І «Я – «ГЛАВНА» - це про неї!

Є люди, які хочуть БУТИ ЗВЕРХУ! ПРИНЦИПОВО ХОЧУТЬ БУТИ ЗВЕРХУ!!!! Бо ви – «НІЧТОЖЕСТВО». ВОНИ ПОСТІЙНО ШУКАЮТЬ СПОСОБИ ВАС ПРИНИЗИТИ, ЗВИНУВАТИТИ, І ВИЗНАТИ ЩО ВИ НЕ ПРАВІ, аби просто не визнавати знову ж таки свою ПОМИЛКУ!

Якщо нам щось цікаве, то ми боремося за нього до кінця . Не сперечаюся підтримка, дружба важливі фактори нашого життя, але:ПОТРІБНО ВІДСТОЮВАТИ СВОЇ КОРДОНИ!

Щодо цієї ситуації, то висновок такий: люди не відкривають свого істинного обличчя допоки, на це не прийде відповідний час (життєва подія), яка відкриє «хто is who?». Головне щоб ці події ставалися рано, аніж пізно коли процес вашої спільної справи пішов і ви б могли залишилися ні з чим!