Подивишся на мене ненароком,
Подивишся і скажеш: «Ну і що?
Звичайна дівчина, нехай і одинока,
Чого її сюди аж занесло?»
Подивишся на мене непомітно,
Подивишся мов бачиш перший раз.
Побачиш те, що бачити не гідно
Ні чоловікові, ні жінці сотні раз.
Побачиш очі дивні, як озера,
А через них і душу вогняну.
Побачиш все, а говорить не треба,
Бо я давно вже другого люблю.