А знаєш, ти забудь мене, забудь!
Не згадуй більше в вересневій тиші…
Я вже не буду свою планку гнуть!
І згадувати тебе буду трохи лише…
А знаєш, ти прости мене, прости!
За всі слова, за всі дурні зізнання…
Я вже не буду цю дурню нести!
І цілувати тихо на прощання…
А знаєш, ти згубив мене, згубив!
Так як тебе нікого не кохала…
Навіщо в серце ти любов привів?
Таку, яку раніше я не знала…
А знаєш, ти кохай її мабуть!
Вона не я, вона не сіра миша…
А знаєш, ти забудь мене, забудь!
Не згадуй більше в вересневій тиші…