Вона повільно вийшла з таксі і дивилася на дев’ятиповерховий сірий будинок з тріщинами та сірими старими мертвими, як порожні очниці, вікнами.
Вони, здавалося, дивилися прямо в душу. Зайшовши всередину, було темно, бо бракувало світла, а на стіні ледь миготіла лампочка.
У ніс вдарив запах сирого підвалу, змішаний із якимось блюдом, що готувалося в якійсь квартирі!
Ліфт, як портал, повільно зі скрипом відчинив свої старі двері, запрошуючи увійти і залишитися назавжди, з обпаленими кнопками та тьмяним світлом!
Оскільки Азраїна жила на третьому поверсі, вона віддала перевагу піднятися пішки!