12. Умова графа Тартоса

А нещодавно, місяць тому, траур за чоловіком закінчився. Хенільда змогла нарешті, одягнутися в той одяг, який їй личив, могла не думати про обмеження і пристойності, вийшла на роботу й офіційно вперше запросила графа Тартоса на побачення. Як це робили, до речі, ще кілька жінок, котрим він подобався.

Ревнощі роздирали серце герцогині. Адже вона знала, що вчора він прогулювався з віконтессою Базілік, яка була теж молодою і вродливою. А ще, кажуть, розпусною. Затягувала до свого ліжка всіх чоловіків, котрих бажала. Хенільда сподівалася, що її обранець зовсім не з тих, що піддається спокусі, але сумніви все одно гризли зсередини. 

Ну, нічого, незабаром, вже через тиждень, почнуться Шлюбні Феєрії! І тоді все стане на свої місця! У Хенільди чесні наміри, вона не буде до весілля спокушати скромного і цнотливого Тартоса, хоча в неї й були такі думки, чесно скажемо. Вона одразу ж зробить йому пропозицію, попросить його руки й серця! Це буде чудово!

Жінка вже навіть придбала дивовижну заручинову обручку. Графу Тартосу точно сподобається. Гарно було б ще найняти скрипальку, щоб під час освідчення грала романтичну мелодію, і купити великий букет троянд. От просто в перший день Шлюбних Феєрій вона це й зробить! Про скрипальку ще подумає, а от троянди точно купить! Це так романтично! А зараз варто добре продумати текст шлюбного листа, якого вона надішле своєму коханому.   

Хенільда була впевнена, що граф Тартос надасть перевагу саме їй! Він сам це підтвердив! 

Адже кілька днів тому в них відбулася серйозна розмова. Герцогиня Хенільда й граф Тартос зустрілися на прогулянці в столичному парку. Вона, звичайно, зі своєю компаньйонкою, Клепсидрою, а він у супроводі двох дуенів, які завжди наглядають за молодими хлопцями. Та якось так вийшло, що вони на кілька хвилин лишилися на самоті, бо їхні супутники якраз трохи відстали. Тоді Хенільда пішла в атаку, бо вирішила зізнатися у своєму коханні, вирішила: або зараз, або ніколи, терпіти вже не було сили: 

- Графе Тартосе, ви, можливо, помітили, що подобаєтеся мені, що я до вас небайдужа, - вони зустрілися поглядами, й Хенільда кинулася, наче з кручі у воду. – Я хотіла б просити вашої руки під час Шлюбних Феєрій! Це буде так романтично! Я мрію бачити вас своїм чоловіком! Дуже просила б подумати над моїми словами! 

Граф Тартос, видно було, зрадів, очі в нього засяяли, йому лестили такі слова жінки. Він стріпнув своїм непристойним срібним волоссям, від цього руху в Хенільди все запалахкотіло всередині, й відповів: 

- Так, я помітив ваші погляди й знаки уваги. Давно здогадався, що ті милі листівочки та сердечки від вас. І ви мене хвилюєте, герцогине Хенільдо! Я міг би одразу ж відповісти «так», дозволити вам освідчитися мені офіційно на Феєріях, ви неймовірно приваблива жінка, але... 

Це «але» змусило Хенільду напружитися. 

- Ходять чутки, що ваше герцогство бідне, і ви не зможете виплатити потрібну суму, шлюбне ві́но*. Адже за проведення церемонії під час Шлюбних Феєрій треба платити добрячі гроші, які потім забирає собі чоловік, так би мовити, як гарантію щасливого життя. Кажуть, що ваш колишній чоловік не залишив вам жодної золотої монети. Я хотів би знати, чи це правда, бо я такий мужчина, що потребує великих грошей. І маю чесну репутацію, помітьте! Я свою цноту до весілля бережу! Не який-небудь там потіпаха! Крім того, буду з вами чесним! Пропозицію руки й серця нещодавно зробили мені ще кілька жінок, і навіть графиня Крамма! Вони теж обіцяли прислати шлюбні листи. Отже, в мене є вибір! Всі ці жінки дуже милі, але серце лине до вас, - Тартос палко глянув на Хенільду, і вона аж затріпотіла від бажання його поцілувати. - Проте... графиня Крамма просто непристойно багата! З нею моє життя буде цілком забезпечене на багато років уперед. Так, вона трохи... е-е-е... старша за вас. Але справді казково, казково багата. Я б зробив вибір на вашу користь, звичайно, та ваші статки... Викликають сумніви... 

Що ж, Тартос був чесним, і це, як не дивно, подобалося Хенільді. Хоча згадка про стару Крамму трохи вибила її з колії. От лицемірка! Сама ганила Тартоса, а потім і до шлюбу його покликала! Мабуть, спеціально це все Ханільді говорила, щоб відволікти від красунчика. Не буде по її! Ханільда все зробить, а Тартос стане її чоловіком! 

Бернарден, слухаючи цю частину розповіді герцогині Хенільди, незадоволено кривився, але теж мовчав. Він відчував щирість жінки, але не бачив відповідної реакції з боку того жевжика Тартоса. Детектива дратував красунчик, про якого він, звичайно ж, чув ще до розповіді герцогині. Але якось мало ним цікавився, адже він все-таки не жінка. А дівчата, виявляється, бажали його завоювати! Хотіли взяти його в чоловіки! І герцогиня Хенільда була першою претенденткою на роль його нареченої та дружини. Принаймні, зі слів Тартоса. Гм. Це цікаво. Але слова Тартоса про гроші і ві́но викликали в душі якийсь спротив. Інтуїтивно Бернарден бачив тут якийсь підступ. А магія не бреше! «Треба буде детальніше подумати про це», - майнула в детектива думка. Він продовжив слухати далі, адже Хенільда якраз розповідала про те, що вона відповіла своєму обранцю. 

- Мій покійний чоловік мав величезні багатства! – скрикнула Ханільда. – Але десь їх заховав. І я не можу знайти. Кажуть, це була ціла скриня золота! Адже він лишив по собі великі борги. Мені теж вкрай потрібні гроші. Я весь замок обшукала, та дарма, - вона похнюпилась. - Проте я ще не винаймала нюхача. Якраз хотіла це зробити. Я знайду цю скриню, графе! Обіцяю!

- Хані, - промовив тоді Тартос, і цим милим звертанням зовсім розтопив її серце. – Незабаром почнуться Феєрії. Я теж сподіваюся, ви знайдете скарби герцога Клавдія. Всі в Долинному Черпаку знали, що він скнара, але всі знали також, що він надзвичайно багатий! Як тільки ви отримаєте свої скарби – дайте мені знати, пришліть свого шлюбного листа, і я тоді дам вам згоду на шлюб. Ось така моя умова. І якнайшвидше зробіть це, бо Шлюбні Феєрії починаються вже через тиждень! Я не хочу вас втрачати. Адже ви мене теж дуже хвилюєте, герцогине! – і він так поглянув на Ханільду, що вона, якби поряд не було супутників-слуг, схопила б Тартоса в обійми й поцілувала. Дуже він її хвилював, просто до шаленства!