9. Бернарден погоджується

9. Бернарден погоджується

Лист був написаний на дорогому папері із магічним захистом від вологи та механічних пошкоджень. Бернарден, за звичкою, понюхав його. Ледь чутний запах лаванди полоскотав ніздрі. Можливо, так пахли руки герцогині, а може того, хто писав це послання. Або того, хто надто довго тримав його в руках. Доказом чого-небудь запах не був, але Бернарден любив вивчати все, що потрапляло йому до рук під час розслідувань, всебічно й прискіпливо...

«Якщо до вас звернеться герцогиня ЖарРаж із проханням взятися за розслідування її справи, ми наполегливо рекомендуємо вам відмовитися від її пропозиції, якою б заманливою і фінансово вигідною вона не була. Це у ваших же інтересах. Ваша репутація та фінансові справи сильно похитнутися, якщо ви все ж погодитеся на вмовляння герцогині. Крім того, завжди може виникнути ситуація, що ваше життя опиниться під загрозою. Ми це гарантуємо. Доброзичливці». 

Лист був коротким і переконливим. Бернарден підняв погляд на герцогиню. Вона якраз пильно розглядала пап’є-маше на його столі, зроблене у вигляді двох фігурок, чоловічої та жіночої, застиглих у відвертих обіймах та поцілунку. Це непотребство колись купила леді Краунтесса на розпродажу. Ця фігурка була для неї, як перевірка клієнтів на відвертість і міцні нерви. Адже фігурки були оголені. Вона завжди потім сміялася з клієнтів, які боялися кинути погляд на паперовий виріб, бо соромилися такої відвертості.

Такий цинічний і сумнівний гумор був Бернарденові до душі. Він одразу ж бачив, хто із клієнтів ханжа й сам із собою лукавить, а хто справді природний, невимушений і правдивий у житті і перед детективом, розповідаючи свої історії. 

Герцогиня його здивувала. Вона здивувала його ще перед цим, продемонструвавши залізну витримку і волю до життя. Не кожен добреде до кінця списку, обходячи всі детективні агентства столиці. Хоча, з іншого боку, хотітимеш лишитися в живих – і не таке зробиш. Герцогиня розглядала фігурку з цікавістю. Навіть захопленням. Вони зустрілися поглядами, і жінка трошки порожевіла.

Потім спитала: 

- Як вам лист? Вже вирішили, як мені відмовити? 

Бернарден розсміявся. Кинув листа на стіл і відкинувся на спинку крісла: 

- Ну, що вам сказати? Репутація в мене і так найгірша в Долинному Черпаку. Ви ж бачили - я в кінці списку! А фінансові справи на нулі. Якби в мене хоч трохи щось ладилося, я б давно виїхав з цієї, як ви кажете "діри". Щодо загрози моєму життю, - тут Бернарден трохи помовчав. – Моє життя не варте й ламаного гроша. Адже я смертельно хворий, Ваша Світлосте. Лікарі дають мені рік чи два. І не співчувайте, - роздратовано промовив він швидко, побачивши в очах герцогині здивування і співчуття, - я вже звик, змирився і навіть бачу в цьому якусь екзотичну привабливість. Жити на межі досить цікаво. Так що мені нічого втрачати. І так! Я візьмуся за вашу справу! 

- Справді? – зраділа жінка. Величезне полегшення промайнуло на її обличчі. – Я вам буду дуже вдячна! - її очі так яскраво засяяли, що Бернарденові хотілося вдягнути темні окуляри, які він носив у внутрішній кишені піджака. Не любив сонця, хоча воно й було рідкісним гостем у Долинному Черпаку. Ці очі та полегшення на вродливому обличчі жінки знову почали дратувати чоловіка. Він опустив погляд і так, як досі герцогиня, почав розглядати пап'є-маше. Відмітив, що груди в герцогині такі ж високі та гарні, як і у паперової панянки. Правда, прикриті тканиною сукні, але якщо б... Він роздратувався на себе ще сильніше і заговорив рвучко, майже гнівно:

- Дякувати будете потім, коли я справді побачу, що ви невинна. Вже казав: всі вважають себе чистими перед законом. Я маю ознайомитися з подробицями справи. І для початку, перш ніж ви розповісте мені власне про сам злочин і розкажете, чому звинуватили саме вас, ми повернемося в минуле. Розкажіть трохи про себе і про вашого нареченого. Та найкраще буде, коли ви розкажете про нього аж із самого початку. З першого дня вашого знайомства. Все, що вам захочеться, те й розповідайте. Я інтуїтивний детектив з магічними властивостями. Мені треба відчувати атмосферу. Ваші емоції. 

- Так, я чула про таких, - кивнула герцогиня. – Ви бачите все, наче наяву. Я розповідаю, а у вашій голові виникають ті ситуації й картини, які залишилися у моїх спогадах. 

- Саме так, - підтвердив Бернарден. – Тому вам потрібно найточніше розповідати про всі події та свої враження від них. Це складеться в мене у загальну картину. І я тоді розумітиму, куди рухатися далі і яким чином вести розслідування. І з чого мені взагалі починати.