5

Єва так-сяк ліпила до грудей номер, нервуючи, наче перший раз брала участь у відборі. Вона озиралася по сторонах, вишукуючи у натовпі знайому фігуру. В останню мить вони з Венсаном вирішили, що вона танцюватиме під його композицію, і він сам акомпануватиме. Хвилювання посилювалося й тим, що вони зовсім не мали часу нормально відпрацювати внесені зміни. Венсан раз по разу програвав мелодію, гарячково записуючи ноти, Єва ж писала все на смартфон і фіксувала контрольні точки виступу. Майже всі попередні репетиції пішли псу під хвіст. Але наставник та учениця зробили ставку на почуття, на емоційний відгук, який, за їхніми сподіваннями, мав викликати їх спільний виступ.

От тільки містера Дюпре й слід запав. 

Не дозволяючи собі розкиснути і втратити шанс на перемогу, Єва дістала флешку зі своєю музикою, під яку вона від початку збиралася танцювати. От ніби відчувала, що знадобиться. Що ж, кинув її непроханий “вчитель”, підвів у найважливіший момент. Чи злякався публіки, чи зневірився у власних силах… Єва не збиралася гадати. Біль та образа, що поволі наростали у серці, допоможуть їй краще за нікчемного прибиральника.

— Наступна, — організатор підштовхнув її до сцени.

Дівчина йшла вперед, мов у дурному сні, долаючи кожну сходинку, наче то була прямовисна скеля. Зупинилася на місці, де був намальований хрест. У залі запанувала тиша. Всі очі були спрямовані на… акомпаніатора, що сидів за роялем. Єва на мить розгубилася. У фраку, з краваткою-метеликом, у білосніжній сорочці, чисто поголений, так, що й не впізнати, сидів Венсан Дюпре, піднявши руки з довгими гнучкими пальцями над клавішами, готовий будь-якої миті почати чарівництво. Він підморгнув — і в очах Єви запалали зорі. 

***

Кастинг-директор схвально похитав головою. 

— Оригінальна ідея. Гарне виконання. Але не наш формат. Вибач, Єво. Наступна!

Єва знизала плечима. Як не дивно, але її не надто засмутила відмова. І в глибині душі вона здогадувалася, чому. Протискуючись крізь натовп, дівчина поспішала знайти того, хто перевернув її світ, чия похвала була для неї важливіша за всі кастинги разом узяті.

Він стояв з протилежного боку сцени, ховаючись за останнім рядом куліс. Не роздумуючи, Єва кинулася на шию і отримала у відповідь щиру, трохи кривувату посмішку і пристрасний поцілунок.

— Гарна робота, крихітко.

— Ти мене хвалиш? — недовірливо запитала Єва. — Справді?

— Так. Кращої нагороди для мене годі уявити.

— Але ж мене не взяли.

— Ти не виглядаєш засмученою.

— Є речі набагато важливіші, ніж отримати другорядну роль у низькопробній постановці.

— Ще два тижні тому ти так не вважала.

— Два тижні тому я не знала тебе, — вона зазирнула в його неймовірні очі, де побачила цілий всесвіт, кинутий до її ніг.

Вони просувалися через купу людей, торуючи собі шлях до виходу.

Їм перегородив дорогу невисокий чоловік у сірому костюмі.

— Венсан Дюпре, якщо не помиляюся? Давно про вас нічого не було чути.

— Хто ви такий? Чого треба?

— Схоже, чутки про ваш нестерпний характер зовсім не чутки. Чудово, — задоволено посміхнувся незнайомець, а тоді повернувся до дівчини: — Єва. Вражаючий виступ.

— Дякую.

— Агентство Саймона Ковелла **, — представився Костюм. 

У Єви відпала щелепа, а Венсан скептично скривив рот.

— Ми шукаємо талановитих виконавців для нового шоу. У наступному місяці — закрите продюсерське прослуховування. Чекаємо на вас, — він простягнув візитку і, продірявивши підборами дірку у підлозі, зник за лаштунками.

— Схоже, — підсумував Венсан, — ти достатньо гарна для будь-якого шоу. 

— А для тебе? — з надією спитала Єва.

Він взяв її обличчя у свої пошерхлі долоні.

— Для мене ти завжди будеш найкращою зіркою на небосхилі.

* Мелісса Маккарті — відома американська акторка, володарка премії “Еммі” та пишної фігури.

** Саймон Ковелл — англійський телевізійний ведучий, продюсер, учасник модних шоу, активний діяч теле- та кіноіндустрії. Найбільш відомий як один із суддів американського телешоу «Американський ідол».