15.

Чоловік повернувся досить пізно, але я всеодно ще не спала. Уже зранку мені стане відомо всі результати досліджень мого організму і це не може не зводити мене з розуму.

Коли Артем увійшов до кімнати, одазу було помітно його не тверезий стан. За стільки років спільного життя він був такий буквально два або три рази, лякає те, що Артем у такому стані ще й сів за кермо. 

- Не спиш? На мене чекаєш чи на когось іншого?

- Що за дурне запитання? На кого?

- Чуєш… у мене є ідея!

Не знаю що, але щось мені підказує, що ідея мені не сподобається від слова взагалі. Артем сперся двома руками на матрас і дивився мені просто в очі.

- Може б ти гарно підморгнула своєму колишньому, так би мовити натякнула, що не варто тут копати!

Сказати, що я шокована, це нічого не сказати. Мої очі полізли на чоло від здивування. Як він може бути таким люблячим чоловіком і з іншої сторони пропонувати мені таку дурість.

- Ти при своєму розумі? Ти збираєшся мене під Микиту покласти, я правильно зрозуміла?

- Боже, люба, не перебільшуй. У боротьбі всі методи хороші!

- Мені такий метод не підходить, може тобі просто поговорити з ним

- А ми наговорились! Він приїхав мститися

- Що? Про що ти говориш?

Я почуваю себе цілковитою ідіоткою, яка помста? Це в ньому говорить алкоголь чи дійсно є за що розплачуватися!?

Відповіді на моє питання так і не було. Чоловік просто влягся і заснув без жодних пояснень. 

Невже моє яскраве життя було тільки у моїй голові? 

Насправді у нас не було палкого кохання - ніколи, була симпатія та зручність, як би це дико не звучало. Ми зробили свій вибір - зручність, ніколи не вимагали чогось більшого один від одного, але отакі вчинки трішки шкребуть по моєму серці.

***

У дзеркалі я бачила не молоду, красиву жінку, а наче людину без дози. Чорні мішки під очима, бліда шкіра і навіть трішки запливші від сліз очі, коретше жінка мрії, інакше не скажеш.

З ванної чую, що мій телефон розривається від гучної мелодії, а Артем спить, як мертвий, він навіть не роздівся до кінця, а в мене не було бажання і сили йому допомогти.

Я не намагалася поводитись тихо, він навіть вухом не вів. 

- Доброго ранку

- Привіт, Лар, щось трапилось?

Вона рідко так раненько телефонує, ну хіба щось стосується роботи або хтось помер! І другий варіант взагалі не смішний.

- Ага. Я стою біля дверей, тарабаню, як навіжена, а ти не відчиняєш

- Блін, вибач не чула, біжу

По сходах я летіла так, що навіть не на всі сходинки ставала. 

- Нарешті

Досить обурливо булькотіла Лара, просто завалюючись до будинку.

- Так звичайно, проходь, а звідки я мала знати, що ти тут маячиш

- Я ж учора говорила, що залишу машину тут, а раненько заберу, от я тут

- Бляха, вибач, я забула!

Ми не сваримось, але подруга завжди ранком трішки не в настрої, а я ще не до кінця проснулась.

- Каву будеш?

- Чай з ромашки є?

- Ого, щось нове, але є

- Та голова мене болить, щось наче нерви чи що!

Швиденько організувала здоровий сніданок, каву та чай, не сильно спішу, бо на роботі відгул, та й начальниця наминає легкий салатик за дві щоки і теж не мчить на роботу.

- Не передумала ще йти на зустріч?

- Мені ще спочатку потрібно пережити похід до лікаря, а там може вже й не страшно буде!

- Я їду з тобою

- Куди? До Микити?

- Я звичайно б з ним поспілкувалась, але мушу відмовити! А от до лікаря я з тобою

- Ні, ні не потрібно, я сама

- Ти впевнена?

-Так, я хочу поїхати сама, якщо щось то одразу тобі зателефоную

- Окей

Ларка поїхала, бо в неї роботу ніхто не відміняв, я теж швиденько привела себе в порядок, випрямила волосся та зробила легенький мейк, з одягу обрала класичний костюм та туфлі на не високому каблучку.

Дорогою до лікарні я була спокійна, але вже біля дверей паніка охопила мене з головою.

Це мене не омине тому натягую посмішку і заходжу в кабінет.

- Добрий день

- Добрий день, Софіє

Лікар широко посміхається, сподіваюся мій настрій буде такий же коли я вийду звідси.

- Присідайте, у мене для вас є досить не погані новини, я би навіть сказав чудові

- Звучить досить обнадійливо

Я вмостилася зручніше, але ручки від своєї сумки тримала так міцно, що вони мало не розлізлися.

- Почну з головного, у вас все добре, скоріш за все це сплутані результати аналізів, інакше я не можу це пояснити

Він просто розвів руками і опустив погляд, а я далі навіть нічого не слухала, один шум у голові. Просто переплутали результати? Та я мало з розуму не зійшла.

Мені не потрібні не вибачення, ні пояснення, я зірвалася і вийшла з кабінету, як так, я ж просто не жила ці дні, коли чекала на результати, як? У моїй голові немає жодних думок, жодних пояснень!

Єдине, що я вирішую уже на парковці, це поїхати до Артема на роботу на примирення, хоч коли я їхала він ще спав, але вже мав би бути в офісі!

Можливо це я в стресі собі видумала зради і ще щось. Варто почати міняти стосунки у сімʼї з себе, я здається «кохаю» казала останній раз на весіллі і то не памʼятаю чи щиро!

- Починаємо все з початку, заводимо новий зошит!

Це я сама з собою у машині вирішила поговорити, підтримати, що все роблю правильно, у нас є тиждень поки Міша в бабусі, щоб змінити щось між нами!

Я навіть не встигла зрозуміти, як так швидко дісталася фірми чоловіка, але глипнувши на третій поверх помітила, що жалюзі підняті, а це означає, що Артем тут.

Підправила макіяж та чубчика, розрівняла складки на брюках і впевненим кроком попрямувала до входу.