Запалена минулим

9.

Коли ми з Мішею повернулися додому, Артема все ще не було, бите скло було просто скрізь, але телефонувати йому я не збираюся. Єдине, що мене турбує то чи можна прибирати це все чи хай ще постоїть, можливо хтось таки прийде розбиратися з цією ситуацією.

Я вирішила, що завтра замовлю клінінг, бо мені одній на це все піде багато часу.

А сьогодні в планах ще домашнє з Мишком та підготуватися до наради.

 

Дякувати Богу домашки багато не було, тому Міша швидко вклався спати, а я пішла попрацювати у спальні. 

 

Уже друга година ночі, а Артема все ще не було. Я почала активно нервувати, ходити по кімнаті і виглядати у вікно. 

Нарешті я побачила світло фар і з полегшення видихнула. Присіла на край ліжка і чекала, коли ж чоловік прийде до кімнати.

 

- Нарешті, що сталося? Де ти був до цього часу?

- Усе гаразд, вирішував певні питання

 

Досить сухо відповів Артем навіть не глянувши у мою сторону продовжив роздягатися.

 

- Ти що пив і всеодно сів за кермо?

 

Я була просто в шоці, бо раніше ніколи не помічала такого за своїм чоловіком.

 

- Якщо ти хочеш виїдати мені мозок то краще навіть не починай цього робити, у мене нема на це настрою

- Просто супер, скажи у тебе якісь проблеми?

- Моя проблема зараз ти!

 

Я оніміла, він так твердо це сказав і просто вийшов з кімнати. 

І знову майже безсонна ніч, не було бажання взагалі пересікатися з Артемом, я просто швиденько одягнулася навіть не пила кави, зібрала сина і поїхала, а він усе ще спав у гостьовій кімнаті.

 

- Доброго ранку, Антоніно Петрівно, я вас не розбудила?

 

Вирішила попросити свекруху посидіти сьогодні з онуком, щоб спокійно відсвяткувати дн подруги.

 

- Добрий ранок, ні ти що, я уже встигла випити кави, щось сталося, що ти так рано телефонуєш?

 

Я почула схвилювання у голосі свекрухи.

 

- Ні! Усе гаразд, хочу вас попросити залишитися сьогодні з Мишком

- Нема проблем, у вас якісь плани з Артемком?

- У мене плани, я сьогодні вечером їду на святкування дня народження Ларки, а в Артема інші справи

 

Не хотіла поглиблюватися в інформацію, що гадки не маю, які плани у Артема, бо сьогодні ми ночували у різних кімнатах.

 

- По вас заїхати чи як?

- Може привези онучка до мене, може тут побути, всеодно вихідні

- Якщо вам так зручніше то без проблем

- Добре, чекаю на вас

- Па-па

Швиденько доставила Мішу до школи і помчала на роботу. Хочу ще встигнути прикупити каву і макаруни, щоб поснідати і привітати подругу. Слава Богу пробок не було і я швидко дібралася до офісу.

 

- Можна, пані імениннице?

 

Легенько привідкрила двері до кабінету Лари.

 

- Заходь, рада тебе бачити

- Я тебе вітаю, залишайся такою усміхненою та щирою
 

Простягаю їй маленький пакетик. І спостерігаю за реакцією.

 

- Вау, як ти здогадалася, що я хочу такі сережки, вони мені так пасуватимуть до сьогоднішнього наряду. Дякую

 

Ларка підривається і міцно мене обіймає, що аж дихання не вистачає.

 

- Це ще не все

 

З усмішкою кажу я і підштовхую каву з десертом.

 

- Я тобі казала, що люблю тебе

- Щось не пригадую

- Люблю тебе, подруго. У тебе щось сталося, на тобі лиця нема

 

Посмішка зникає з її обличчя і вона розсіяно дивиться на мене.

 

- Якщо чесно то купу всього, але давай завтра, хочу, щоб цей день був прекрасний

- Твоє право, коли будеш готова

- Нам хіба ще не час починати нараду?

- Бляха, я уже й забула про неї

***

Нарада пройшла просто чудово, ми обговорили усі подальші плани стосовно нових проєктів, пізніше привітали нашу любиму директорку з днем народження і трошки відпочили.

 

- Лар, я мушу бігти, мені ще малого потрібно до свекрухи завезти

- Окей біжи, але о девʼятій біля входу і без запізнення

- Зроблю усе як кажеш

 

Сьогодні у мене режим турбо, ще у дорозі до школи дзвоню до сина, що може потихеньку виходити до парковки і чекати на мене.

 

- Мам, а ми ще будемо повертати додому?

- Ні! У бабусі є достатньо твоїх речей

- Але я хотів взяти з собою якісь цікаві іграшки

- Міш, у бабусі є валом твоїх речей, думаю ти знайдеш чим зайнятися

 

У дзеркало заднього виду бачу, що Міша трошки засмутився, але часу у мене взагалі мало.

 

- Дивись бабуся вже чекає на нас

- Баааа

 

Мишко не біг, а летів у обійми бабусі. 

 

- Привіт мій солоденький, привіт, Софійко

- Привіт, я не брала речей, бо не було часу робити таке коло

- У мене все є, не хвилюйся. Зайдеш у дім?

- Забіжу уже завтра, сьогодні спішу як ніколи

- Гаразд, біжи. Гарного відпочинку

- Дякую! Мишко, щоб ти був слухняний, зрозумів?

- Так, мам

- Усе цьом
 

***

Дома було дуже тихо, Артема не було, він навіть не залишився, щоб вибачитися. Щось взагалі не зрозуміле робиться з нашими стосунками.

Я швиденько прийняла душ  та приступила до макіяжу, тут у мене проблем нема і мені не потрібен майстер. Досить впевнено я намалювала довгі чорні стрілки та доповнила макіяж червоною помадою. Волосся вирішила прибрати у низький пучок, щоб зробити акцент на макіяжі та відкритих плечах.

Одягнула коротке чорне плаття на тонких бретелях, яка підкреслює мої груди та робить талію помітнішою. На ноги вирішила взути теж чорні туфлі на тоненькій золотій шпильці.

Підібрала прикраси та сумочку. Образ у цілому мені подобався, я була задоволена відображенням у дзеркалі.

Викликала таксі та відписала Ларі, що вже готова. 

 

Таксі приїхало досить швидко та й до місця призначення ми дібралися всього за півгодини.

 

Біля входу мене зустріла подруга.

 

- Ти просто бомба, давно я тебе такою не бачила
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше