7.

Здається моє життя іде на дно, я заганяю себе з одного кута в інший, де проблема зі здоровʼям просто влаштувала перегони з сімейними труднощами.

За стільки років спільного життя я вперше вдавала, що вже заснула. 

Не те щоб я образилася, що не отримала букет квітів, але те, що Артем щось не договорює цілком ясно.
 

Можливо це самонакручення і чоловік оберігає мене від неприємної інформації, але що ж поробиш із нашим жіночим характером.

***

Новий день нові процедури, я завжди мріяла, що як виросту буду бігати по різних бʼюті процедурах, але життя таке несправедливе, тому сьогодні у мене УЗД органів малого тазу, відвідування мамолога - от тобі і мрія.

Сьогодні я прокинулась дуже рано, навіть будильник ще не спрацював. Я повернулася до чоловіка і спостерігала за його сном, розглядала кожну зморшку. 

Ні, ні і ще раз ні, яка я дурепа, Артем не може мені зраджувати, він не з тих чоловіків, які кидаються на першу ліпшу спідницю. 

- Подобаюсь досі?

Із заплющеними очима та ледь помітною посмішкою сказав Артем.

- А що, щось мало змінитися?

Грайливо відповіла я. Учорашня образа наче випарувалася і я вже була готова розцілувати коханого, але раптовий звук битого скла різко підняв нас на ноги. У мене не те щоб була панічна атака, але дар мови я втратила моментально. 

Глянувши на Артема, я побачила там суміш страху, агресії, але мені здалося, що він був готовий до чогось схожого.

- Що це тільки но було?

- Я й сам не знаю, але краще піди до Мишка у кімнату, перевір чи не налякався

Спокійно відповів чоловік, швидко одягнув спортивні штани, про футболку навіть не подумав і пішов перевіряти що ж сталося.

Я привідкрила двері до дитячої і побачила, що Міша навіть не почув нічого, а продовжує мило спати.

Я спустилася униз до чоловіка і просто охриніла.

- Це хто таке міг зробити, що взагалі відбувається, можливо в тебе більш детальна інформація!?

Я кричала не від страху, а від злості, що ж за ідіот міг розбити нашу склянну стіну у вітальні.

Чим взагалі керувалася та людина, я впевнена, що знав про сина і, що міг його налякати.

- Я був біля тебе у ліжку, звідки мені знати, що це?

- Вибач, я просто ще у повному шоці

Мене надто дивує те, що Артем нічого не робить, нікуди не дзвонить, я б уже весь світ на ноги підняла, вбиває такий спокій.

Я навідміну від нього бігаю туди сюди по вітальні. Помітивши біля дивану, щось зайве, одразу кинулась, щоб це підняти. Це був доволі не маленький камінь на якому білим маркером було написано - «Усі секрети стають явні».

- Артем, глянь

Голосно кричу до чоловіка, коли він тільки взяв телефон у руки

- Де ти це взяла?

- Отам біля дивану

Коли чоловік побачив надпис, мені здалося він навіть трішки зблід. 

- Дідько!

- Що таке, ти знаєш хто це може бути?

Я давалась на Артема, а його емоції вирували, оце вже була злість. От вам і сторонній бік нелегалу. Я одразу подумала, що це якось звʼязано.

- Не переймайся, я все вирішу
 

Чоловік поцілував мене у скроню і вийшов на вулицю. Він з кимось дуже емоційно розмовляв по телефону, я намагалася прочитати по губах, але все марно.

- От лайно!
 

Це вже лаялася я, коли глянула на годинник. Я ж зовсім забула про УЗД, ще трохи і я не встигну на нього.

- Міша, швиденько прокидайся, тато підкине тебе до школи, поснідаєш у їдальні, гроші залишаю на тумбі.

- Ага…..

Я наче навіжена бігала по дому, мінімум макіяжу, просто розчесане волосся та джинси, бо слава Богу їх не потрібно прасувати.

Кулею вилетіла з будинку.

- Артем, Артем, агов де ж ти?

Ітак запізнююся, а ще змушена бігати у його пошуках. Я помітила чоловіка біля альтанки і швидким темпом попрямувала у його сторону.

- Ти дуже пошкодуєш, що звʼязалася зі мною!!!

Це те що я почула, коли підійшла до Артема, побачивши мене, він різко обірвав телефонну розмову.

- Ти давно тут?

Розгублено уточнив Артем, намагаючись натягнути усмішку на своє обличчя.

- Ні тільки но підійшла. Підвези Мішу до школи, я запізнююся на важливу зустріч

Вирішила вдати вигляд, що не почула жодного слова, але це ще один камінь у його город.

- Добре, але забрати його я не зможу, теж дуже важлива зустріч

- Окей, я зможу вирватися, бай-бай

Я махнула рукою і помчала до машини, але відчуття, що коїться щось дивне мене не покидало.  

Ніколи не задумувалася над тим, що мені можуть зраджувати, а що якщо це і правда звʼязано з іншою жінкою а не з бізнесом.

Усю дорогу я намагалася скласти весь пазл до купи, але не могла вірити в таке.

- Чорт  забирай, що ж я роблю не так у цьому житті, що все йде догори дригом

От і приплили, я вже й монологи почала вести сама з собою, супер!

До клініки я приїхала з настроєм просто прибити всіх. Явно не схожа на людину, яка можливо тяжко хвора. 

Перший раз, коли я не думаю про результат обстеження, а моя голова забита зовсім іншим.