6.

- Вау, ми точно потрапили у лабораторію, бо тут, бляха, як у «кращих домах Парижа»?
 

Я якщо чесно теж стояла, як укопана, бо до цього я ходила у державну поліклініку, не те щоб я шкодувала грошей, просто мені порекомендували саме цього лікаря, але тут усе таке красиве, світле і вишукане, що я собі дозволила привідкрити рота.

- Ага, сама в шоці

- Добрий день, ви по запису?

З щирою посмішкою підійшла до нас медсестра та все уточнила.

- Так, Софія Стельмах

- Тоді проходьте до маніпуляційної і до вас зараз підійдуть

Скерувала нас досить мила дівчина та знову рушила до стійки рецепції 

- Чекати тебе тут чи пройти з тобою?
 

Схвилювання чулося у голосі подруги.

- Дякую, не потрібно йти зі мною, я ж памʼятаю твою любов до крові, ще зараз відкинешся швидше за мене

- Супер, я рада, що у тебе появився настрій

Насупилась Лара, але я знаю, що це означає - «підкол зараховано»

Насправді я переживала так, що відчувала, як краплі поту стікають моїм хребтом, але всіляко намагалася зарити ту слабкість десь дуже далеко.

- Добрий день, мене звати Марина і сьогодні я буду з вами працювати
 

Це була зовсім юна дівчинка, але це аж ніяк не змусило мене нервувати з цього приводу.

- Ви готові?

- Так, звичайно

- Тоді розслабтесь та попрацюйте кулачком, а я постараюсь зробити все швидко та безболісно

Ніколи не боялася такий процедур, єдине що мене турбувало це їх результати.

- А скільки часу зазвичай чекати на результати?

В моєму голосі було чути оту паніку позитивного результату, як би я її не ховала.

- До кінця тижня результати прийдуть вам на електронну пошту, але ви зможете їх забрати і у роздрукованому варіанті

- Зрозуміло, дякую

Процедура дійсно пройшла швидко, не було ніякого запаморочення чи ще чогось. Ларка задумливо сиділа на світлому, шкіряному дивані та навіть не помітила те що я повернулася.

- Готова повертатися до роботи, тільки йду оплатити

Впевнено та голосно промовила я, а подруга аж здригнулася. 

- Ти в нормі, можемо ще посидіти тут якщо потрібно?

- Ні ні, все добре

- Гаразд, чекаю

На дворі було так сонячно, здається вітер навіть не дихав, а я вирішила задати Ларі одне питання.

- Ну що, як тобі няньчитись з подругою

- Ти що взагалі з розуму зійшла, скільки треба стільки й буду. А що набридла моя компанія?

Вигнула запитально брову та стиснула губи Ларка. А мене аж на сміх пробило, здається це у мене така захисна реакція.

Дорогою я помічаю, що рухаємося ми явно не до офісу.

- Нашу кампанію кудись перенесли, а я про це не знаю?

Таки вирішила уточнити я, бо поки що мало розумію куди ми.
 

- Хтось сьогодні навіть каву не пив, а тут поблизу є чудовий ресторанчик

- Супер, поїсти я не відмовлюсь

- Бачиш у роль няньки входить ще й нагодувати малятко

Жартома відповіла подруга, глянувши на мене.

- Та годі тобі, ти ж знаєш, що я не в образу

Ми зупинилися біля дійсно класної локації, але є один цікавий момент! Коли ми повертали у пошуку парковочного місця, мені здалося, що я бачила машину Артема. Ніколи не думала, що його зустрічі проходять у таких інстамісцях, якось дивно, але я вмить забула про це, коли відчула запах їжі.

 Ми швиденько зробили замовлення, я звичайно голодна як вовк, але не дозволила собі замовити чогось шкідливого та калорійного, обійшлась легким салатом  з зернами чіа та кавою, це вже роками напрацьована звичка не переїдати.

У Лари безліч питань, що? як? А чому я не розповім про це чоловіку? Вона стверджує, що це не герпес, а мега серйозна проблема, але переконати мене їй таки не вдається.

Я з успіхом звернула тему у її сторону, а то ми тільки на мені зациклилися.

- Що там з твоїм вечірнім Ромео?

- Хай трошки постарається, побігає, а то ці чоловіки зовсім розслабилися, ніяких подвигів тільки ліжко

- Таки зачепив він тебе, це вже мені подобається

Глянула на неї, а вона як у класі десятому, почервоніла, не знає де очі подіти.

- Ти давай їж свій салат, психолог та педагог стосунків

Досить мило обурюється Лара.

Розрахувавшись, ми таки махнули на роботу, мені дійсно потрібно показати свої ідеї стосовно нового проєкту. А Лара може не тільки підтвердити задум, але й підказати чи додати щось, тут вона спеціаліст своєї справи.

- Як думаєш, нам встигли перемити усі кісточки?

Засміялася подруга та вказала поглядом на місце для куріння де якраз було багато працівників.
 

- Так це ж добре, солі на суглобах не будуть турбувати.

На такій прекрасній ноті ми увійшли до переміщення та повністю перемкнулися на роботу.