Розділ 93

Розділ 93. Пастка у публічному просторі

День почався, як зазвичай. Сонце, кава, запах свіжої випічки. Настя намагалася повернути собі рівновагу, переконати серце, що зустріч з Олею — лише неприємний епізод, не більше. Але в повітрі вже витає напруга, невидима, як статична електрика перед грозою.

Макс, навпаки, поводився надто спокійно. Він працював над новим треком, намагаючись не показувати, як його роз’їдає безсилля.
— Не читай новин, Настю, — кинув він між акордами. — Не давай їй шансу.

Але шанс уже був даний.

Увечері телефон Насті засвітився десятками сповіщень.
Спершу — повідомлення від подруги:

“Ти бачила ТІ відео?”
Потім — повідомлення з невідомого акаунта:
“Не довіряй йому. Він однаковий з усіма.”

Настя натиснула лінк — і серце застрибало в горлі.
На екрані — Макс.
Сміх, келихи, обійми.
Він — поруч із Діаною. Старі зйомки, але підпис був жорсткий:

“Любов 2.0. Тепер просто з новою героїнею.”

Коментарі сипалися, як град:

“Ага, ось справжній Макс.”
“Бідна дівчина, навіть не знає, що він репетирує з нею той самий сценарій.”
“Скільки ще “муз” буде?”

Настя кинула телефон, немов він обпік їй долоню.
Дихати стало важко.

Коли Макс увійшов у кімнату, вона стояла біля вікна, втупившись у нічне місто.
— Це не те, що ти думаєш, — сказав він відразу.
— А що я маю думати? — її голос зірвався. — Що всі вони брешуть? Що ці кадри — монтаж?

— Так, — він підійшов ближче. — Це старе. Роки тому. До тебе.
— Але чому зараз? — прошепотіла вона. — Чому саме тепер усе це виринає?

Він замовк. Йому не треба було пояснювати — вони обоє знали, хто стоїть за цим.
Оля.

— Вона хоче тебе зламати, — сказав Макс. — Не дозволяй їй.
— Я не зламуся, — відповіла Настя, але очі її блищали слізьми. — Просто… болить.

У цей час у Діани було інше шоу.
Вона сиділа в офісі з кількома знайомими з продакшену, переглядаючи статистику переглядів.
— Двадцять мільйонів за дві години, — звітував хтось. — Ти знову зробила вірус.
— Не вірус, — усміхнулася Діана. — Ліки. Від ілюзій.

На екрані світилися кадри Макса і Насті — поруч із монтажем з її старих стрімів.
— Глядачі обожнюють драми. Але я дам їм більше, — сказала вона тихо. — Вони побачать, як падає ідол. І як проста дівчина дізнається, що щастя — це теж шоу.

Тієї ночі Настя не спала. Макс намагався заговорити її, торкався, але вона відсувалася. Не тому, що не хотіла — а тому, що боялася власних відчуттів.

Їй снилася яблуня — та сама, під якою вони вперше поцілувалися. Але яблука з неї падали, розбиваючись об землю. Одне з них розкришилося просто під ногами, і всередині — порожнеча.

Вона прокинулась у холодному поті. Макс спав поруч, стиснувши її руку.
І тоді вона зрозуміла: якщо не зупинити Олю зараз — то впаде не лише він, а й вона разом з ним.