Розділ 80

Якщо існує пекло для блогерів — то, мабуть, воно виглядає саме так:
ти стоїш у чистій сорочці посеред сільського подвір’я, з букетом айстр у руках, і тебе з усіх боків розглядають родичі дівчини, ніби ти не хлопець, а підозрілий комівояжер.

Макс ще ніколи так не хвилювався. Не на прямих ефірах, не перед стадіоном фанатів, навіть не коли вперше набрав мільйон підписників.
А зараз — руки тремтять, усмішка штучна, і в голові лише одна думка: «Головне, не ляпни нічого дурного».

— Мамо, це Макс, — сказала Настя, злегка знітившись, ніби представляла не хлопця, а грозу.
— Добрий день, — обережно мовив він, простягаючи квіти.

Мама взяла букет, кивнула, але поглядом одразу пробивала його наскрізь.
— То це ти той самий блогер? Той, що конкурс наречених проводив?

Макс кашлянув, зніяковів, але встиг вимовити:
— Було діло… але, як бачите, знайшов не конкурсом, а серцем.

Десь у кутку гмикнув Настин дід — кремезний чоловік із суворим обличчям.
— Серцем, кажеш… Серце в нього, бач, інтернетом світиться!

Настя мало не вдавилась сміхом, але стрималась. Макс лише посміхнувся, нервово, але щиро.
— Та, може, й світиться, — відповів він, — зате б’ється відверто.

Мама не втрималась — кутики губ смикнулись, і напруга трохи спала.
— Ходімо до столу, — сказала вона, і це вже звучало не як вирок, а як шанс.

За обідом було все — незручна тиша, смішні питання від тітки Олі ("а скільки ж ти на тому телефоні заробляєш?"), скептичні погляди діда ("а робити він щось уміє, крім балачок?"), і Настин погляд, повний сорому та ніжності водночас.

Макс відповідав спокійно, дотепно, навіть допоміг накрити на стіл. І коли він, не чекаючи, підхопив важку каструлю з борщем і поніс її на кухню, мама вперше посміхнулась по-справжньому.

— О, бач, не з цукру хлопець, не розтанув, — буркнув дід, а потім, криво усміхнувшись, додав: — Може, й нічого буде.

Настя глянула на Макса — він саме стояв біля вікна, підсвічений промінням, із легкою усмішкою. І вона зрозуміла:
він тут, серед цих стін, серед запаху пирогів і яблук, починає ставати не просто гостем — частиною її світу.