Запах Чорнил
Пролог
У темряві завжди легше дихати. У темряві немає кольорів, лише відтінки тіней. Вона не вимагає пояснень. Не питає імен. І не судить. Темрява — найкращий свідок. Вона пам’ятає навіть тоді, коли ти сам забуваєш.
Колись ти був іншим. Колись у тебе було ім’я, життя, друзі. У тебе була мама, яка залишала записки на дзеркалі, коли йшла на роботу, і тато, який читав тобі казки, навіть коли ти вже був достатньо дорослий, щоб соромитись. Вони зникли. Але не одночасно. Першою була вона. Потім — він. А ти залишився. У порожньому домі. У снах до тебе приходять постаті. Їхні обличчя стерті. Але очі — знайомі. Вони дивляться на тебе так, ніби знають щось, чого ти ще не зрозумів. І щоночі ти прокидаєшся з тим самим відчуттям: ти щось зробив. Щось, що змінило все. Але що саме — не знаєш. Поки ти читаєш це, пам’ять повільно тече назад. Краплина за краплиною. Як чорнило, що розтікається по сторінці.
Ця історія — не про вбивство. Це історія про людину, яка намагалася знайти себе.
Але знайшла когось іншого.
#5207 в Фентезі
#2283 в Детектив/Трилер
Відредаговано: 27.06.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
