Розділ 1

Розділ 1

— Не сутультеся, панянко! — вигукнула кравчиня. — Я не можу вирівняти лінію спини і поділ, адже ви постійно намагаєтеся стати нижчою. Сукня повинна сидіти ідеально, а не висіти мішком чи тягнутися по підлозі зайвими фалдами! Ви тоді спотикатиметеся на кожному кроці! Або ще гірше, якщо спідниця буде непристойно короткою! Я відома кравчиня, і всі знають, що мої магічно посилені та прикрашені сукні бездоганні! І ваша теж буде бездоганною!

Поки кравчиня, пані Трюфле, стояла поруч з дівчиною на стільчику і сердито бурчала, бо їй було важко діставати до плечей дівчини, щоб закріпити тканину, Гулліпела стояла посеред вітальні й намагалася не сутулитись і майже не дихати. Вона бачила в дзеркалі, спеціально замовленому задля неї, свою худу постать. Ох, вона була набагато вищою за всіх у цьому домі, і це завжди приносило їй лише незручності.

Гулліпела випрямилася, і її голова опинилася зовсім близько до стелі. Вона почала розглядати старі балки на близькій стелі й павутиння в кутках, помітила пил на шафі та кілька зламаних магічних свічечок, які слід було давно замінити на старій люстрі, але у матері ніяк не доходили руки. Та, в принципі, те, що вони зламані, не дуже було видно людям зі звичайним зростом. Лише вона, незграбна й висока, як башта, могла це побачити з висоти свого зросту.

Баронеса Боррітен, мати дівчини, сиділа в кріслі біля каміна, вже давно зібрана й готова до святкового вечора, і спостерігала за процесом накладання останніх магічних стібків на бальну сукню для дочки. Вона була трохи втомленою, бо кравчиня товклася в них вже добрих дві години (а що вже казати про Гулліпелу!), але вигляду не подавала, обличчя робила спеціально суворим і строго повчала дочку:

— Гулліпело, забудь цю дитячі звичку! Не сутулься і тримай спину рівно! Ти вже доросла дівчина. І я тебе скільки вчила: жінка повинна мати горду та незалежну поставу! Особливо це актуально буде, як ти розумієш, сьогодні на балу!

Коли ж кравчиня закінчила роботу, залишивши дівчину посеред кімнати у неймовірно шикарній сукні, на яку, правда, пішло набагато більше тканини, ніж на будь-яку іншу дівчину, тоді мати вже заговорила про важливе. 

— Доню, ти ж знаєш, у якому стані наші справи. Ми втратили все. Якщо сьогодні ти не повернешся із королівського палацу з обранцем, наш дім заберуть за борги. Я витратила наші останні гроші на цю святкову сукню! І ти повинна отримати багатія! Я надіюся на це! Не дивись на молодих жевжиків! Вибирай солідного чоловіка, вони як правило, вже мають певні статки! А найкраще набагато старшого! На бал приходять холостяки з титулами, а не якісь забоьохи та занедби!

Гулліпела важко зітхнула і підійшла до вікна, сумно поглянула на карету, яка вже готова стояла у дворі, готова везти їх на бал до королівського замку. Мати підійшла до неї і поклала руку дівчині на лікоть, погладила і теж зітхнула. 

— Ти висока й незграбна, Гулліпело, і знайти тобі чоловіка нелегко. Майже неможливо, — знову почала тихо вмовляти дівчину баронеса. — А сьогоднішній бал не схожий на жоден інший. Сьогодні магія на нашому боці.

— Яка саме магія, мамо? — Гулліпела не оберталася. — Та, що перетворює людей на керованих бовванів?

— Та, що нині стане нам у пригоді, — різко відповіла мати, змушуючи доньку повернутися. — Слухай уважно. Як тільки ти переступиш поріг бальної зали, стародавній закон покори почне діяти. Саме в цей день чоловіки не мають права голосу. Вони нині будуть чекати на твій вибір. Усі жінки на Балу Навспак стають головними, а чоловіки їм підкоряються. 

— Це звучить жахливо, — прошепотіла дівчина.

— Це звучить для нас і нашої сім'ї як порятунок! Ми маємо титул баронів, але живемо, як найбідніші містяни. Якщо ти не приведеш багатого чоловіка в дім, то твої молодші сестри можуть померти з голоду, а батько знову піде працювати в шахти, а йому не можна, бо він хворіє, — мати товкмачила Гулліпеоі те, про що вона й так знала. — Якщо тобі сподобається чоловік, ти маєш просто підійти до нього й покласти руку на його ліве плече. У ту ж мить магія Балу Навспак накладе на нього обітницю покори. Він не зможе відійти від тебе ні на крок і не зможе тобі відмовити, що б ти не наказала: танцювати, розважати тебе чи стояти поруч весь вечір. До самої опівночі його воля належатиме тобі.

Гулліпела здригнулася, уявивши, як незнайомий чоловік дивиться на неї з ненавистю, але не може навіть відвернутися.

— І що ж буде опівночі? — запитала вона, хоча знала відповідь.

— Опівночі, — мати пильно подивилася їй в очі, — ти оголосиш свій остаточний вибір. І той, кого ти назвеш, стане твоїм чоловіком назавжди. Закон балу такий міцний, що навіть король не може його змінити. Це шлюб, який неможливо розірвати. Розумієш тепер? Тобі не треба чекати, поки хтось помітить твою вроду чи твій розум. Тобі треба просто торкнутися того, хто зможе врятувати нашу сім'ю від бідності й загибелі.

— Але він буде мене ненавидіти, мамо! Він буде знати, що я змусила його бути зі мною. А я ж така... Така... Наді мною всі сміються, — дівчина опустила голову. — Як ми зможемо жити разом, якщо все почнеться з примусу?

Баронеса Боррітен відійшла до вхідних дверей. 

— Ненависть минає, коли шлунок порожній, а дах над головою розвалюється, — холодно кинула вона. — До того ж, магія балу трохи притуплює гнів. Чоловіки теж знають правила. Їх туди ніхто не тягне силою. Бал Навспак відбувається один раз у рік, і переважно туди приходять люди самотні та ті, що шукають собі чоловіка й дружину цілеспрямовано. Вони приходять туди, знаючи, що можуть стати здобиччю. Тож не будь слабкою. Якщо ти не торкнешся чийогось плеча першою, це зробить інша. Дивись, щоб усіх не розібрали Обирай найбагатшого, Гулліпело. А краще, я сама тобі скажу, кого обрати. Слухайся мене, і все буде добре! Це наказ.