РОЗДІЛ 16
УЛЬЯНА.
Ну що ж я вже вдома, тепер на мене чекає розмова з братом. Верхній одяг зняла, двері зачинила на всі замки, сумку взяла з собою і пішла на кухню, зробити собі каву. Щоб довго не чекати взяла телефон і почала шукати його номер. Нашла швидко, набрала і включила на гучномовець. Зробила каву, і чекала поки він відповість. Відповів лише третього дзвінка, із якимось ще сонним голосом, невже досих пір спав? це дивно, ну якщо звичайно вночі знову ніде не тусив. І відразу сказав:
- привіт Уль
- привіт
- щось сталося?
- а що по інших причинах я не можу тобі зателефонувати?
- може звичайно, але судячи з того скільки разів, явно не просто так
- так, не просто так
- ну то що вже таке
- це все Поляков..
- ти ж знаєш що я не хочу чути його ім'я і прізвище!
- знаю, але якби не ти, то ів мене не було б з ним справ! - зі злістю сказала я, ну а що це ж чиста правда, мене ж змусили на цю справу
- гаразд, що він хоче?
- сімейну вечерю з моєю ріднею, типу “знайомство з моєю родиною”
- так він і так всіх нас і про всіх все знає
- я йому теж це казала, але він вперся і все, тппу “щоб все було правильно”
- він реально бахнутий на всю голову
- згідна, але це нічого не міняє
- гаразд, з мене що хочеш?
- ну типу запитати чи ти будеш на цьому цирку, це ж через тебе як ні як
- знаєш, якщо чесно я не дуже хочу його бачити
- я теж, але мене ніхто не питає
- батьки в курсі?
- так, якраз від них недавно
- іщо вони?
- погодилися і ще й на сьогодні
- давай краще без мене
- а що запитає?
- скажи я захворів чимось дуже заразним, і лежу з дуже високою температурою, ну або щось сама вигадай
- а якщо він не повірить?
- Уль, це його проблеми
- гаразд
- от і домовилися, потім все розповіси
- гаразд, краще скажи в тебе все добре?
- так, не хвилюйся, нових проблем не шукаю
- сподіваюся
- гаразд, Уль, мені час, тому удачі на вечір, і до звінка
- гаразд бувай
І закінчила дзвінок. Що ж наче він нормальний, хоча щось дивне в його поведінці є, але зараз не до цього. Тепер мені ж потрібно ще цьому скаженому Полякову набрати, повідомити чудову новину. Хоча вже від самої думки про звінорк йому мене починає нудити. Не знаю як, але я взяла себе в руки, знайшла його номер, до речі підписала я його, не повірите а саме: “ВАМПІРЮГА”. Ну, а що, він злий, власний, вигляд такий суворий весь час, холодний, жодних емоцій ну я особисто не бачила, ну от наче кам'яна статуя.
Нуу гаразд, почнемо, і янабрала номер, як не дивно відповів відразу, після першого гудка, невже чекав на дзвінок, як самовпевнено з його боку, от паскуда.
- Здрастуй Ульяна
- ну привіт Поляков
- чим порадуєш?
- немає чим
- тоді чого дзвониш? невже скучила?
- не будь такий наївний Поляков
- гаразд, жарти жартами, що сталося?
- я говорила з батьками з приводу твого приїзду на вечерю
- ну, і?
- вони готові тебе бачити сього на восьму вечора
- чудово, буде у тебе о 19.30
- Але я думала ми поїдемо коремо
- ні, якщо ми у відносинах, то всі мають бачити нас разом, така угода
- гаразд.. - крізь зуби сказала я
- чудово, тоді до вечора Ульяно
- ага, бувай Поляков
І дзвінок обірвався. навіть не знаю як все це пережити, і як себе заспокоїти. Від однієї думки про те що мені потрібно повсюди з ним бути, просто бісить.