РОЗДІЛ 4

Ульяна .

І ось ми були на місці. Біля великого десятиповерхового сірого будинку,  точніше дорогого готелю з назвою "ОРИГІНАЛ". Боялася страшенно, якщо я сюди зайду все може змінитися або в кращу сторону або в гіршу. Але якщо я вже тут, то була не була, тікати вже пізно. Я розрахувалася з таксистом і пішла прямо до входу в будівлю. Зайшла без проблем, де був його офіс не знала, тому відразу пішла до дівчини на рецепції

• Доброго ранку
• Доброго ранку, чим можу допомогти?
• Мені потрібно побачити Матвія Полякова
• Вам призначено?
• Ні, але він буде радий мене бачити
• В якій ви до нього справі?
• В особистій! 
• Що ж Матвій Іванович не дуже любить таких відвідувачів, без запису і з особистими справами, тим більше часто шахраї так пробираються або журналісти,  щоб щось вивідати
• я ні  те, ні інше, не хвилюйтесь
• розумієте, я не можу просто так вас пропустити без запису, за запис  відповідає його секретар і його ще немає на місці
• Нічого я почекаю..
•  Гаразд, але якщо Ви не скажете що я Вас просто так без попередження секретаря пропустила..
• Я скажу що пройшла коли Вас відволік телефон і клієнт 
• Гаразд, тоді йдіть, далі до секретаря а там справи за Вами
• Дякую
• Десятий поверх, кабінет 105 там буде його секретар Олена, вона все вирішує з приводу відвідувачів 
• Чого так високо? Боїться що його пограбують?
• Ні, просто там його кабінет, і плюс має свої апартаменти якщо залишається допізна 
• Або приводить дівчат..
• Це не моя справа пані, за таким слідкувати 
• Розумію і Дякую
• І удачі з ним
• Дякую, мені це якраз потрібно

І далі я пішла до ліфта, зайшла натисла Десятий поверх і ліфт зачинив свої дверцята наче велика зубаста акула  яка мене проковтнула,  і поїхав до верху.

І ось клац кнопки дав зрозуміти що, я вже на місці, я вийшла і пішла прямо до кімнати 105. 

І там і правда була молода дівчина років 25, якраз поливала квіти на вікні,струнка, гарна, ну це не дивно. Цей кабінет був просторий і великий, плюс диван для чекання і столик з журналами, і кавомашина, а що зручно самообслуговування. І побачивши мене вона сказала:

• Я Вам слухаю
• Я до Полякова
• У якій справі?
• В особистій!
• Наскільки я знаю у Матвія Івановича сьогодні не було призначено зустрічей, тим більше особистих!
• Він міг не сказати тобі!
• Він мене про все попереджає
• Значить не по все
• Все одно я нічого не знаю про особливості зустрічі на сьогодні!  тому вибачте пропустити  не можу!
• розумію, але це важливо, я звідси не піду поки його не побачу!
• Усім завжди важливо, знаєте скільки сюди жінок приходить і так говорить? Кожного дня мінімум трое приходить
• Здогадуюсь навіт з чим, але він мене прийме сто процентів
• З чого така впевненість?
• Сама побачиш!
• Його ще не має на місці! 
• Я почекаю! я нікуди не поспішаю
• Як хочете панночко, але , я Вас попередила, щоб ви даремно не надіялись що він Вас прийме
• Я тебе почула, і дякую за турботу
• Ага

І дівчинка хмикнула, наче їй на ногу упало щось гидке і слизьке і незадоволено пішла і сіла за свій стіл і почала щось друкувати в комп'ютері, а я сіла на диван і стала чекати. 

Чекати довго не довелося, він залетів до приймальної як фурія і відразу з претензіями до дівчини, навіть не привітався, ну а що я можу сказати, ще й хамло, яке не цінує звичайних людей, і своїх працівників, сказавши:

• Олена, мені терміново треба звіт по останніх клієнтах, і витратах на свята, що були в цьому місяці! Знову повинен звітувати батькові! як мене це все вже дістало! цей постійний контроль!
• Доброго ранку Матвію Іванович
• А так доброго ранку Олено
• я все зроблю але..
• Що??
• До Вас прийшли…
• Хто??
• Дівчина…
• точно дівчина?
• так..
• І що хоче?
• Ну самі у неї запитайте, вона он сидить.. каже це дуже важливо і по особистому питанню, і без запису..

І тут він мене нарешті побачив, спочатку був здивований, але потім його погляд змягчився і став добріше і сказав:

• Які люди, сама Ульяна Котова 
• ну Здрастуй Поляков
• Привіт Ульяна 
• яким вітром сюди занесло?
• поговорити прийшла
• зі мною?
• Так прикинь!

Потім повернувся до дівчини секретаря і сказав:

• Нас не турбувати, і нікого не пускати, а зараз зроби нам будь ласка  каву
• Добре Матвій Іванович
• Пішли Ульяна
• куди?
• туди де нам не будуть заважати!
• гаразд, Йду