РОЗДІЛ 1

УЛЬЯНА.

Вечір п'ятниці. Я сиділа на дивані в будинку мої батьків, а саме у вітальні це була велика та яскрава вітальня в будинку моїх батьків. Я сиділа і на них дивилася  з подивом і шоком, і не розуміла, що сталося, чому мене попросили все кинути і приїхати сюди  ще й так терміново, і ось мій батько сказав:

- Ти маєш вийти заміж Ульяно!

- за кого? І чому?

- він сплатить усі борги твого брата, він впливовий у місті і може йому допомогти розібратися з усіма його проблемами і заборгованостями, і тими що є перед цим чоловіком і нашими теж, 

- А я яким богом до боргів Кирила?

- тим, що він в замін своєї допомоги, Кирилу і нам хоче тебе доню, хоче щоб ти стала його дружиною

- я не річ щоб мене продавати або купити!

- тебе ніхто не продає, і він не хоче тебе купити, просто ми просимо зробити це заради брата

- Але це не справедливо!

- Зрозумій це заради життя та здоров’я твого брата, він би заради тебе зробив би те саме..

- мамо ти себе чуєш?? Кирило в житті не пішов би на таке заради мене! Заради  грошей так!

- доню не кажи так..

- це він так? Цей чортів сноб Матвій Іванович ПОЛЯКОВ, з яким Кирило вже мав справу?

- так

- Ви знаєте, що він зробив! І як сильно я його ненавиджу після того випадку і просите ЦЕ зробити?

- Доню прошу, погодься, це заради брата

- чому я? Чому не Оля?!

- тому що він сказав або Ти або він знищить всю нашу сім'ю, а він це може зробити, повір. 

- от сволота

- Тож прошу донечко зроби це..- сказала мама

- а мені з цього що буде?

- він залишить нас  в спокої і ти матимеш половину його майна.. і потім зможе робити що схочеш, а головне у тебе буде влада

- знаючи його, мені нічого не світить, там обов’язково буде контракт згідно якого мені не дістанеться ні копійки 

- цього ніхто не знає, тому так наперед говорити не варто..

- А якщо він мене вб'є?

- якщо він би цього хотів, то не наполягав на весіллі.

- я хочу подумати!

- добре.. - сказав батько

- тоді я додому завтра приїду і скажу відповідь

- добре

- ми будемо чекати

- ага..

І я мовчки піднялася, взяла сумочку і пішла до свого старенького червоного кольору Рено, завела мотор і поїхала до себе в квартиру. Боже ну придумати таке я і заміж за цього виродка. У мене просто немає слів, як висловити свою злість із цього приводу, і самого Полякова. Все це трапилося місяць тому один випадок і моє життя пішло під укіс і все через цього виродка. Цей день я пам'ятаю як зараз...

*******

Місяць тому.

Мене звуть Уляна Ігорівна Котова, мені 27, середньої статури дівчина, зовсім  не висока, приблизно 170 см на зріст, блондинка, працювала я в туристичній агенції вже третій рік, все було добре, я купила собі квартиру і жила окремо, з особистим життям звичайно не залагодилося, але я з цього приводу не парилася, знала, що всьому свій час. Що навіть і мені колись засвітить сонце в цьому темному тунелі.

І ось одного вечора до мене зателефонував мій брат Кирило щоб забрати його біля роботи, бо він потрапив в аварію, і машину треба в ремонт. Він працював барменом у барі біля готелю "ОРИГІНАЛ" якраз біля нього були гральні автомати, він часто там зависав, і звичайно заліз у борг, ми вже звикли, він щоразу клявся, що це все останні раз, але, на жаль ні. І ось цього разу я думала, що ця аварія з цим пов'язана, і все буде так само, і знову мені платити його борг, як це мене вже дістало. ВІн дорослий чоловік, а його проблеми весь час розгрібаю я!

Коли я приїхала була в шоці, він стояв біля двох машин, і обидві були розбиті одна його, а друга шикарна і з вигляду дуже дорога явно якомусь мажору належить. Я підійшла до брата і почала:

- що тут відбувається?

- ну по-моєму це і так видно

- Кирило ти знову програв? І винен грошей цим амбалам?

- Ні..

- а що тоді?

- вони в'їхали в мене, але кажуть, що я винен я, розумієш, всю вину хочуть скинути на мене!

- може грошей хочуть?

- не знаю я Уль

- як це сталося?

- я виїхав зі стоянки, а вони вилетіли з повороту і на мене, хоча бачили що я виїжджав з повороту

- Хто господар машини?

- сказали що якийсь Поляков

- реально? Сам Матвій Поляков?

- ти його знаєш?

- млинець Кирило та його все місто знає це власник найдорожчої та найгарнішого в місті готелю "Оригінал"!

- та НУ?

- Прикинь!

- От капець оце я потрапив!

- ось і я про те! Дибіл ти Кирило!

- і що робити?

- поки не знаю

- може все обійдеться?

- із цим типом? Не думаю!

- все так погано?

- дуже брате

- що будемо робити?

- Не знаю, у тебе в машині відеореєстратор працював сьогодні?скажи що так прошу..

- так, а що?

- Отже, він і цю аварію зняв?

- думаю так..

- чудово, а тепер пішли поговорити з цим типом

- впевнена?

- так

- добре пішли

І ми пішли назад.

Матвій ПОЛЯКОВ.

Я як завжди їхав додому зі своїм водієм Вовою і тут млинець як на зло, наїхали на якогось хлопця через слизьку дорогу. Що ж вина наша, скажу нехай, Вові дасть хлопцеві гроші, щоб той мовчав про цей випадок, не хочу розголосу і проблем.