Глава 5

Подавши чергове замовлення з добавкою, отриманою від блондинки, бармен крадькома спостерігав за незвичайною парочкою. Хлопець навіть ні в одному оці після значної дози алкоголю, а ось дівчина помітно повеселішала. Чим викликала підозру, що неповнолітня. Або просто слабенька для такої кількості коктейлів.

- Мені здається, вашій дівчині буде досить, - поділився він, коли Аніка зажадала наступний коктейль.

Таннарі, роздратований уважністю бармена, змушене погодився. Дівчина захмеліла, що змусило хвилюватися. Перевертні потребували чималої дози чистого алкоголю, щоб сп'яніти. Особисто він навіть не відчував, що пив. Якщо тільки не вважати випитого коктейлю в вовчому клубі. А ось на Аніку, що не пройшла процес перевтілення до кінця, він мабуть подіяв. Схоже, вона перебрала свою норму.

Весело сміючись, Аніка вже лякливо не притискалася до чоловіка через острах натовпу. Її не турбували ні запахи, ні шум. Махаючи руками в такт швидкої музики, вона поривалася піти від бару на танцпол.

- Ще один, - повторила Аніка, звертаючись до бармена.

- Ваш хлопець заборонив давати вам ще коктейлі, - повідомив бармен.

Аніка повільно перевела запитальний погляд на Таннарі.

- Ти сп’яніла, - тихо сказав він їй на вухо.

- Ти суперечиш сам собі, - Аніка повернулася до нього і подивилася з викликом. - Перед цим ти заявляв, що ми не п'яніємо. А я випила всього кілька коктейлів, а не піввідра.

- Мабуть, у тебе ще не все переналаштувалось, - пояснив Таннарі, обіймаючи її з метою відвести. - На тебе подіяла менша доза. Як на людей.

- А я зовсім не відчуваю себе сп'янілою, - заперечила Аніка з гнівним поглядом. - І я вже велика дівчинка, і знаю, коли мені вистачить. Тим більше, що я більше не людина.

І повернувшись до бармена, знову зажадала коктейль. Таннарі, заскреготавши зубами, вчепився рукою в барну стійку, ледь не ламаючи. Страшенно не хотів сваритися з вовчицею, але і дозволяти напиватися теж не збирався. Вирішивши, що від ще однієї склянки нічого не змінитися, поступився їй.

- Допивай, і йдемо додому, - заявив він, нависаючи над нею.

- Не підганяй в спину, - фиркнула Аніка, відпивши коктейль. - Ти ініціатор цих веселощів, так що насолоджуйся.

- Не я запропонував пити, - стримано заперечив вовк. - Для мене це безглуздо. Знав би, що так це вплине на тобі ні за що не дозволив би.

- Угомонись, тиран, - захихотіла Аніка, допиваючи вміст келиха.

Дочекавшись, поки вона покінчить з коктейлем, Таннарі згріб її в оберемок і потягнув до виходу. При проході через танцпол, Аніка вивернулась і вислизнула з його обіймів. Таннарі від несподіванки не встиг перехопити втікачку, і вона зникла в натовпі.

- Аніко! - розгнівано вигукнув Таннарі, знаючи, що вона повинна чути. - Вернись!

Але дівчина не відреагувала на заклик. З тихим ричанням перевертень кинувся на її пошуки. Проштовхуючи серед танцюючих, він шукав поглядом. Однак так легко відшукати в рухомому натовпі при спалахах освітлення, що мерехтіли, невисоку дівчину не вдавалося. Таннарі починав сердитися ще більше: знову вечір йшов шкереберть. А хотіли лише потанцювати і повернуться додому.

Відшукалася Аніка через кілька хвилин. Вибралася на один з помостів з жердиною, де зазвичай танцювали танцівниці клубу, заводячи натовп ритмом.

- Зараз же злазь! - діставшись до неї, зажадав Таннарі.

Він міг легко зтягнути її звідти, але бажав, щоб вона підкорилася сама. Натовп навколо зацікавилася танцюючою маленької гнучкої дівчиною, оточивши її. Чоловіки схвально присвистували, дівчата підбадьорювали. Зайва увага до коханої вовчиці розлютила перевертня ще більше.

- Аніко, припини, - Таннарі схопив її за руку і потягнув вниз з помосту. - Яка муха тебе вкусила?

- Чого відразу муха? - протестувала дівчина, схопившись за трубу і не бажаючи спускатися. - Я хочу повеселитися. Забирайся краще до мене...

- Вистачить, повеселилася вже, - гнівно рикнув молодий перевертень. - Пора повертатися додому.

- І вдома знову твій татко буде нас пресувати і настанови висловлювати.

- А ти віддаєш перевагу неприємності тут?

Він озирнувся по сторонах: чоловіча частина відвідувачів клубу все більше переключала увагу на дівчину на подіумі для танцівниць. Вони схвально кричали, свистіли, вимагали продовжити спонтанний виступ. Хтось навіть запропонував перейти до стриптизу.

- А ти хіба вже не хочеш веселитися? - ображено скривилася Аніка. - У вовчому не дали повеселитися, і тут не даєш.

- На сьогодні вже навеселился, - буркнув Таннарі. - А ти завтра точно пошкодуєш про сьогоднішній веселощі.

- Ти варварський волчара, – обурилася Аніка, впираючись. – Хочеш, щоб тільки по-вашому, а мої бажання вас зовсім не цікавлять. Заради вас я відмовилася від усього. А що отримала? Мене тільки тримають під замком або хтось хоче з'їсти. Вам на мене плювати...

- Досить! – рикнув Таннарі.

Він смикнув її сильніше, стягуючи з подіуму до себе в обійми. Поставивши на ноги, повернув до виходу і підштовхнув.