Глава 10

Ці слова облили Еліну гарячим окропом. Вона не думала, що принц зайде настільки далеко. Її щоки спалахнули вогнем, а у животі запекло. Спіймала на собі осудливі погляди присутніх і їй хотілося провалитися крізь землю. От тільки підлога виявилася міцною та надійною. Дівчина одразу схопилася на ноги:
— Брехня! Ми не цілувалися, а те, що ви гучно називаєте поцілунком, нічого більшого як вітальний жест.
— І всім ви дозволяєте так з собою вітатися? — у голосі Давіана відчувалася насмішка, — чи лише своїм братам? Вчора принцеса заявила, що Кларенс Фітчер її брат, народжений від позашлюбних стосунків короля та герцогині. На додаток, вона заперечила свої колишні романтичні стосунки з Кларенсом, про які ходили чутки. Принцеса Мірелла зраджує моєму брату, принцу Тайвіну і нахабно обманює. Це зневага для всієї королівської родини.
— Годі мене оббріхувати. Я не терпітиму такого, — Еліна усім виглядом демонструвала обурення.
— Доведіть, що ви не зраджували моєму брату і я привселюдно попрошу вибачення перед вами.
— Яким чином я повинна це зробити? Щоб я не сказала, ви сприймете це за брехню, — дівчина опустила погляд і не розуміла, що від неї вимагають. Давіан зневажливо буркнув:
— Кристал чистоти підтвердить вашу невинність.
Залом пронеслися перешіптування. Еліна не знала, що то за кристал, але судячи з реакції присутніх, нічого доброго не варто чекати. Зірія підвелася зі стільця та вдарила кулаком по столу:
— Я заперечую! Це приниження для принцеси.
— Чому ж? — король насупив брови та втрутився у розмову, — вона доведе свою невинуватість і всі непристойні чутки стихнуть. Навпаки, це чудовий шанс відновити її репутацію.
— Не забувайте, перед вами принцеса, а не дворова дівка. Це втручання в її особисте життя, — Зірія не відступала та наводила нові аргументи. Еліна припустила, якщо жінка так відстоює її інтереси, то, мабуть, станеться щось страшне, якщо вона доторкнеться до кристала. Король змахнув рукою:
— Я все вирішив, принесіть кристал.
Придворний маг одразу простягнув прозорий сферичний мінерал з легким білим відтінком всередині. Еліна не сумнівалася, кристал давно підготували для неї і все, що зараз відбувається не більше, ніж шоу, щоб її зневажити. Придворний маг підняв кристал над головою та урочисто оголосив:
— Якщо кристал засяє білим світлом, то це означатиме, що енергії чоловіка та жінки, які торкаються до мінералу, не переплетені, а отже, між ними не було інтимних стосунків. Проте, якщо він засяє червоним, то марно заперечувати зраду, — доторкніться, будь ласка, до кристала.

Еліна почувалася затиснутою з усіх боків. Ніщо не гарантувало, що кристал покаже правду. Але, навіть якщо це станеться, то не уявляла як виправдовуватиметься перед Кларенсом. Він може здогадатися, що вона не та, за кого себе видає. Маг опустив кристал до рівня грудей та підштовхував Кларенса до дій:
— Спочатку ви, герцогу.
Трохи завагавшись, Кларенс доторкнувся до кристала. Усі чекали такого ж від Еліни. Вона нервово мнула пальці та намагалася заспокоїтися. Зрештою, згадала, що виконує роль принцеси та гордо задерла голову.
— Де гарантія, що кристал покаже правду? — після своїх слів, Еліні здалося, що вона побачила як напружується вена на шиї придворного мага. У чоловіка почервоніли щоки, наче їх натерли буряком:
— Кристал не може брехати. Він безпомилково виявляє енергетичні зв'язки. Сіяти сумніви у правильність кристала — блюзнірство.
Еліна зрозуміла, що спіймалася. На неї дивилися як на непотріб, сміття, від якого варто позбутися. Хотілося довести свою значущість та змусити себе поважати. Вона поглянула у нахабні очі Давіана. У них сяяли переможні іскри. Дівчина бажала його провчити та збити пиху. Еліна кивнула:
— Добре, я пройду цю ганебну перевірку. Але якщо кристал засяє білим, то одних ваших вибачень буде замало. Ви більше ніколи не посмієте звинувачувати мене у подібному і знімете маску.
— Заперечую! — король насупив брови та жбурнув виделку на тарілку. Легкий дзвін пробігся залом, — це нечувано кидати виклик принцу.
— А допустимо звинувачувати мене у зраді? — Еліна насупилася. Розуміла, якщо не відстоїть своє, то у неї й надалі витиратимуть ноги. Давіан склав руки на животі й не виказував жодних емоцій:
— Ці звинувачення не безпідставні. Ніякі ви не родичі з герцогом Фрічером, а коханці. Я приймаю ваш виклик. Якщо кристал засяє білим, то я виконаю ваші умови, але якщо ні, то ви з ганьбою відправитеся до Нубирії.
— Готуйтеся знімати маску. Напевно, вас під нею уже павуки заплели, — подумки святкуючи перемогу, Еліна злегка посміхнулася.
Зняла рукавичку та готувалася доторкнутися до кристала. Сподівалася він покаже правду і це не чергова підстава. Вона несміливо поклала руку на кристал й випадково зачепила пальці Кларенса. Мінерал спалахнув та засяяв білим світлом. Молочне марево наповнило кристал й у залі почулися здивовані охи. Кларенс уміло приховував емоції. Проте найбільше Еліну цікавила реакція Давіана, але під залізною маскою неможливо нічого розібрати. Дівчина, з виглядом переможця, звернулася до мага:
— Це підтвердило мої слова?
— Так, — маг кивнув та спохмурнів, — ви не зраджували принцу з Кларенсом. Жодної червоної смужки чи цятки. Це свідчить, що ви навіть не цілувалися.
Еліна забрала руку від кристала і він знову став прозорим. Вона звернулася до Давіана:
— Усі ваші звинувачення виявилися неправдивими. Я чекаю вибачень.
У цю мить, дівчині здалося вона чує, як від злості скриплять зуби принца. Шкода, що маска приховувала усі емоції чоловіка. Їй хотілося насолодитися своїм тріумфом. Він схилив голову набік:
— Цього не може бути. З кристалом все добре?
— Звісно, — головний маг впевнено кивнув, — принцеса й справді вірна своєму нареченому.
Еліна очікувально дивилася на Давіана. Він не поспішав виконувати обіцянки, й наче чекав на порятунок. Трохи помовчавши, чоловік направився до виходу:
— Добре, вдамо, що між принцесою та герцогом немає романтичних стосунків, але їхню кровну спорідненість ще треба перевірити.
— Перевіряйте. Маєте потрібний для цього кристал? — Еліна явно насміхалася і сподівалася, що такого кристала немає. Принц мовчки йшов до дверей. Тікав як останній боягуз, щоб уникнути небажаної миті. Дівчина хотіла, щоб він відповів за приниження яке їй завдав:
— Тікаєте Ваша Високосте? А як же вибачення?
Давіан різко зупинився. Розвернувся й обвів поглядом залу. Помітно, що перепрошувати він не звик. Принц хитро зіщулив очі:
— Ну, вибач…те.
За таке вибачення дівчині хотілося його придушити. Нещире, наповнене злістю й сказане так, наче його примушували. Власне, все так і було. Та хто так просить вибачення? Він навіть не шкодує про свої нахабні наклепи. Еліна вирішила помститися та натиснула на його болюче місце:
— І маску зняти не забудьте. Ви обіцяли, отже, дотримуйте слова.
Принц потягнувся рукою до кишені камзола. Давіан не поспішав виконувати обіцянку. Еліна й сама не вірила, що він це зробить. Недарма стільки років приховували його обличчя. Всі завмерли у передчутті та уважно стежили за кожний рухом принца. Він доторкнувся рукою до маски. Серце Еліни затріпотіло сильніше. Нарешті вона побачить те, що так старанно приховує Давіан. Можливо на його обличчі будуть сліди від кігтів ховраха. Маска повільно підіймалася до верху й оголила частину бороди з нормальною шкірою.