Я розуміла, що підозрювати мене логічно, але в той же час знала, що нічого не робила. І від усвідомлення того, що історія продовжує йти за своїм сценарієм, не дивлячись на мої спроби щось змінити, ставало тільки страшніше. Такими темпами я не зможу врятувати своє теперішнє життя!
— Ви налякані реє, — Клод продовжував глузувати. Мені так хотілося врізати йому по пиці, аби тільки стерти цей огидний вираз!
— Бо, як ви й сказали, перша, кого будуть підозрювати буду я, — крізь зуби прогарчала відповідь. От же ж падлюка, не вгамується ніяк! — А я нічого не робила!
— О, я знаю!
— Справді? Ви вірите мені?
Клод здивував мене. Спершу мені здалося, що він прийшов винести мені вирок, так я розтлумачила його слова, та виявилось все інакше. Можливо, думки про його звірство були поспішними і чоловік прийшов щоб попередити мене?
— Звичайно, вірю, — розглядаючи стелю відповів Клод, — бо це я її отруїв.
Мені почулося? Він же не міг цього сказати, правда? Та не може бути!
Чоловік повернув голову до мене, його промовистий, пихатий погляд кричав, що все сказане не було примарою або галюцинаціями. Він справді отруїв Сандру і безбоязно розповідав це мені.
— Що ви зробили? — майже пошепки перепитала я. В мене в голові не вкладалось, що хтось може так спокійно говорити про злочин.
— Отруїв рею Сандру, — повторив Клод розтягнувши губи в зарозумілій усмішці. — Мелісандро, не варто вдавати подив, а тим паче праведний гнів. Мені здавалося, що ви повинні радіти усуненню суперниці.
— Та плювати я хотіла на неї і, тим паче, на Лортона! Якщо він дозволив собі принизити мене, то нам з ним більше не по дорозі! Але ви…Вам яка користь від смерті нещасної?
— Треба ж, — посмішка сповзла з обличчя Клода миттєво, натомість його очі наповнились подивом та, здається, повагою. Дивився він тепер на мене зовсім інакше. — Визнаю, реє, ви мене здивували. Втім, це нічого не змінює. Зовсім скоро у ваші двері увірвуться десяток солдат і заарештують за наказом мого брата. Бідолашна Мелісандра!
Падлюка ще й знущався! Мене трясло від гніву і страху, а він насолоджувався моєю безпомічністю, глузував та збочено веселився. І ще й спокійно зізнався в своєму злочині, мерзотник! Невже думав, що я стерплю це?
— Ось і чудово! Я все їм розповім!
— Думаєте вам повірять? Слово колишньої принца, з не найкращою репутацією проти мого? Мелісандро, не варто воювати проти мене, бо програєте!
Дідько! Я стиснула зуби так міцно, що вони ледь не зарипіли. Мерзотник Клод все продумав! Він мав рацію, мені ніхто не повірить! Хай у нього теж репутація зловісна, та всі вважали, що чоловік і близько не тягнеться до престолу. В нього не було мотиву, а в мене — так.
План втекти подалі зруйнувався, ще навіть не почавши втілюватись в життя. Як і в книзі, я буду підозрюваною в отруєнні Сандри і як вивернутись з такої ситуації не знала. Чи там також підозрювали Мелісандру, а вона підставила свою служницю? Одні питання, відповіді на які які вже ніколи не отримаю.
— Ви — мерзотник! Невже моє ув'язнення так потішить вас, рею Клоде?
— Що ви, зовсім ні! Навпаки, мені вас шкода.
— Брехня! — я кричала, не стримуючи себе. Все одно навряд би хтось почув мене, думаю, Клод про це подбав.
— Вважаєте?
Чоловік підвівся, не відриваючи від мене погляду і рушив до ліжка. Він йшов повільно, наче хотів нагнітити ситуацію ще більше. В мене перехопило подих від страху, адже тепер розуміла, що Клод може зробити зі мною все, що заманеться і ніхто не зможе його зупинити. Невже моє життя обірветься ще раніше, ніж я думала?
— Мелісандро, хіба б я прийшов до тебе, якби хотів лише підставити? — він говорив тихо, та від його слів по шкірі пробігли мурахи.
— Тоді навіщо?
Я щиро не розуміла мотивів чоловіка. Він грався зі мною, як кіт з мишею, якій нікуди тікати, але навіщо? Серце здавалося от–от з грудей вискочить від тих емоцій, що затопили все моє єство. Страх не відступав ні на хвилину, а поведінка Темного тільки ще більше лякала.
— В мене є пропозиція, — усміхаючись, Клод провів язиком по губам. — Ти допоможеш мені зайняти трон, який є моїм по праву, а я зроблю тебе моєю королевою! Мені здається, для тебе це чудова можливість помститися Лортону.
Що-о-о?!