Частина 10

Ненависть, то просто вибір. Шалене почуття відірватися від грішної землі. Змусити своє тіло стерти всі болючі рани. Кохання не обирає. Воно лише влучно потрапляє в ціль. Справжні почуття, то розкішна загабанка, яка нічим не відрізняється від спотвореного подіями життя. Хтось маніпулює слабкими, щоб викорінити зло. Дехто це робить з посмішкою на вустах, бо якщо помирати, то з музикою, а комусь достатньо почути якісь приємні слова в свою адресу. Люди різні. 

Зараз не модно жити відчуттями 18 століття. Сьогодні світом править рок, секс й наркотики. Про які моральні цінності взагалі може йти мова?  Вони зникають так само, як дощ за вікном. Ось наприклад, родина Вірджинії вже давно погрузла в боргах. Продавати будинок, то дорого, а штовхати свою доньку на амбразуру це по - вашому правильно? Чарльз торгувався не власними амбіціями, а життям вісімнадцятирічної дівчини. Змусив її переживати справжній жах. 

Принцеса Абердіну, то лише одна назва. Красива й неповторна. Бути дружиною Едварда, то кара Господня. Служити цьому симпатичному виродку з короною на голові. Отаке ставлення прийнято називати "раєм"? Дурня якась. Якщо, комусь розповісти, то не повірять. Світські раути, то лише частина привілеїв королівської родини. Насправді кожен їхній день, то важка боротьба з самим собою. 

Вірджинія робить кніксен. Навчилася від Шарліз. Вона настільки змучена своїм жалюгідним існуванням, що приїзд Ельзи, то лише квіточки в порівнянні з тим, що відчувала ця  утриманка?! Слово таке нікчемне. Ніби просякнуте якоюсь ілюзією. Чорнява не людина, а робот, бо не показує свого розчарування звичайною мімікою чи жестами. Все набагато простіше. Вона хоч і не коханка принца, але такий "бажаний" статус ще заслужити треба. 

Принцеса підходить до леді Грінвуд. Вона довго дивиться їй у вічі. Молода, дурна й неосвічена. Саме такою її вважала донька того багатія. От тільки кохають не за тіло. Можеш бути прекрасна зовні, а потворна всередині. Ой, яке гарне порівняння, ніби кров змішали з молоком. Гарні речі не вибагливі. Вони просто живі. 

Панянка пильно стежить за тим, що робитиме Його Високість. Це ж Ельза. Єдина. Таких більше немає. Вірджинія вже сита по горло повчаннями свого чоловіка. Вона для нього троянда з колючками, які глибоко засідають між пальцями, а та навіжена цілий всесвіт.  Дівчина знімає з голови корону. Трофей, який білого лебедя перетворює в чорного.

— Тримай. Це тепер твоє. — донька Беатріс передає символ влади іншій.

Вона відмовляється бути служницею Едварда. Такі "лаври" не для неформалки з сучасними поглядами на життя. Вірджинія — дитина важкого року. Кожна його струна живе в її серці. Це незмінно. І ніякий принц не відбере в дівчини мрії. Не стане на заваді своїми нудними лекціями  на тему: "Як себе поводять справжні леді". До біса чиїсь амбіції. Треба жити своїм розумом, а не чужим.
Вірджинія зрозуміла, що в'янути від "кохання" свого чоловіка вона не зобов' язана. Такі дівчата, не тягнуть руки до корони, бо вміння постояти за себе куди важливіше.

— Ваша Високосте, виведіть леді Грінвуд звідси. — тітка Елеонора навіть не усвідомлювала, яку зміюку в себе на грудях пригріла.

Ельза лише красива тілом, а душею нікчемна. Така сама, як ця корона. Інфантильна й необачна. Невже в цьому світі ще залишилися мрійники? Якщо, так, то їм немає на що сподіватися. Зараз живуть, а через рік можуть згнити в якійсь канаві. Звісно, що донька леді Роял "обрана". Вийти заміж багато розуму не треба . Головне — втриматися на вершині до останнього свого подиху.

Дівчина не хотіла приймати корону з рук Вірджинії. То поганий знак. Якщо, нечестива надягає символ незламності, то залюбки носитиме  й терновий вінок. Чого не скажеш про колишню дівчину Едварда.
Меркантильна сволота? Скажете, що грубо звучить. А як ще назвати людину, яка втратила останній сором? 

— Синку, чого ти чекаєш? — Амелія не хотіла жертвувати інтересами Вільяма заради якоїсь відомої  спортсменки.

Сьогодні в тебе є гроші, а завтра підеш по світу з торбами.  Донька чиновника Грінвуда жила помстою. Хотіла, щоб кожен дізнався про сенс її болю. То Едвард обрізав крила. Спалив почуття в холодному каміні, а вона лише спостерігала за тим, як принц падає на саме дно. Навіть руку не подала. Не вважала за потрібне витрачати своє життя на потомка роду Абердінширів. Тепер згадала про нього. Вирішила знову постукати в одні двері двічі. Грошей захотіла? Престол — бажання Вільяма. Це він ніяк не вгамується, поки не відбере дійсно цінну іграшку в свого брата. Ельзі просто потрібен час. То, найкращий лікар, щоб стерти з пам'яті різнокольорові епізоди. Не залишити там майже нічого. 

— Кохана, я вже піду. — король Франциск йде  до дверей. 

Батько Едварда не заздрить тій дівчині, бо в цьому замку ненавидять розлучниць. Таких називають ганебними словами. Навіть можуть добряче покалічити, щоб не змогла підняти  своєї голови. Ельза не хотіла втрачати зв'язок з Едвардом. Він був єдиним стимулом вижити в таких непростих умовах. Не здатися з першого разу. Відколи,  він одружився, то  зрозуміла просту істину. Корона  не привід перестати когось кохати. 

— Ельзо, ходімо. — кронпринц виводить дівчину з великої зали. 

Він прямує до своєї кімнати. Відкриває двері, щоб леді Грінвуд могла увійти. Його Високість навіть не зважав на вчинки дружини. Вірджинія ще зовсім юна. В неї гормони грають. Королівство Абердіну не зробить королеви з тієї, яка вперто пручається цьому.  Життя — велике поле, яке треба щоденно поливати, щоб воно принесло свої плоди. Якщо, нічим не жертвувати, то щастя  річ оманлива.

Кронпринц ризикнув всім заради Ельзи. Навіть престолом. Навіщо йому керувати державою? За кронпринца це зроблять інші. Наприклад, його брат Вільям. Той юнак має непросту вдачу. 
Лихий й підступний. Вже давно розставив пастки, що потопити свого ворога. Це він так називав Едварда. Близьку людину. Рідного по крові. Потенційного короля Абердіну. 

Леді Грінвуд сідає на ліжко. Вона розуміє, що зараз може зірватися. Між ними така прірва, що ніякі слова вже не допоможуть щось  виправити. Кома, то не крапка, бо залишає після себе багато запитань. Інколи ті відповіді не несуть ніякого змісту. Слугують лише до того, аби надати помпезності.