Частина 7

Стосунки з принцами рідко стають ідеальними. Зазвичай вони повні сліз й розчарування.  Ось до чого приводять грандіозні плани. Корону одягають на голову, а серце стискається від болю. 
Боротьба за право називатися лідером частина людського існування. Це красива картина з безліччю фарб. Її композиція. Основа. Структура. Міцний фундамент для майбутнього монарха. 
Його здатність правити державою. Розкривати свою душу вітру, сонцу, небу й зорям. Дихати на повні груди. Не боятися закохатися в ілюзію. 

Помста — сильна леді. Вона ніколи не відпустить Його Високість, бо розум  цього юнака вже давно наповнився отрутою. Щось загадкове приховує  в собі ця корона, яка змушує людину відчувати себе володарем світу. Монарх тримає в долонях цей невеличкий трофей. Одним подихом дістає найпотаємніші бажання з недр землі.

На кону ще одне зламане життя? Вільям не любив розмовляти про владу, бо вона йому не належить.
Елеонора помічає роздратування свого племінника. Принцеса розуміє, що принц не в гуморі.
Жінка змушує Вільяма зайти до альтанки. Її Високість мала обговорити дещо важливе. Про це не мала довідатися принцеса Мадлен. Його Високість сідає на плетене крісло. Юнак ненавидить свого брата. Чекає того самого дня, коли Едвард втратить корону. 

— Вільяме, не дивись на мене так. — принцеса дістає з ящика золоту обручку. 

Вона зберегла цю прикрасу як знак вічного кохання й лебединої вірності. Раніше в Елеонори було розкішне життя. Влада, піддані й прекрасний чоловік. Після смерті принца Луї в душі з'вилася така порожнеча, що важко було дихати. Її Високість закрилися в собі перестала розрізняти де сон, а де реальність. Жінка ховає своє справжнє обличчя за тоннами макіяжу. Сьгодні Едвард одружиться з дівчиною, яка зовсім нічого не знає про королівські звичаї й традиції.

— Я не хочу нічого чути. — юнак не збирається так ризикувати. 

Від цього шлюбу залежитиме його доля. Вільям прагне отримати корону. Довести брату, що він найкращий. Забрати в Едварда дружину, бо Вільям не звик щось дарувати іншим. Це його прикраса. Річ, яку можна викинути, а потім повернути назад. Принц гадав, що леді Брайтфорд стане чудовою коханкою. Змусить свого майбутнього чоловіка шалено ревнувати. Хлопець випадково звернув свою  увагу на Вірджинію. Невже це кохання з першого погляду? Вільям не вірив в те, що воно взагалі існує. 
Можна просто довіряти одне одному. Турбуватися. Підтримувати. Натомість не отримувати ніякої вигоди. Просто бути поряд. Однак такий розвиток подій Вільяма не цікавив. Він обов'язково знайде спосіб, щоб знищити Едварда. 

— Це Аврора. — Елеонора якраз збиралася розповісти своєму племіннику про угоду короля Шарля з її братом Франциском. 

Жінка не планувала цього весілля. Не хотіла більше нічого спільного мати з родиною Луї. Агнес її ніколи не любила. Вважала пихатою й зарозумілою. Принцеса не тримала на королеву Франції зла. 
Вона щиро кохала Луї. Вийшла заміж за покликом серця, а не тому, що так звеліли батьки. 
Для Вільяма Елеонора бажала кращої долі. Вірила в те, що її дорогий племінник зійде на престол. Отримає те про, що так довго  мріє. 

— Едвард зруйнував моє життя. — Вільям нервує, бо донька короля Шарля навіть не здогадувалася, що він задумав. 

Кронпринц відібрав в нього таку можливість, бо весь час вертівся біля Її Високості. Не дозволяв своєму брату наблизитися до цієї дівчини. Едвард змушував юнака помирати кожного дня, аби згодом відродитися. Його Високість більше не чекатиме. Відплатить брату тією ж монетою. Закрутить роман з Вірджинією.

Мадлен закінчила з квітковими гірляндами. На черзі зачіска й макіяж нареченої. Вона поклонилася тітці й попрямувала до палацу.  Майбутня дружина  кронпринца сиділа в своїй кімнаті.  Клариса нанесла трохи тонального крему на обличчя дівчини. Підкреслила прекрасні очі невеликими стрілками. 
Леді Шантрі доповнила образ рожевою помадою. Її Високість стукає перед тим як увійти. 
Принцеса підходить до столика з дзеркалом.  Вона бере до рук декілька шпильок. 
Обережно вставляє їх в невеликий пучок.

На голові красується блискуча діадема. Шию й вуха прикрашають лаконічні ювелірні вироби. 
Вірджинія встає зі стільця й прямує до ліжка.  Клариса допомагає їй одягнути розкішну сукню поки Мадлен чіпляє довжелезну фату на голову. Це вбрання  вдало поєднує в собі класичний силует і вишуканий дизайн. Закритий верх і довгі рукава, які ідеально зливаються з кольором тіла, V-подібний виріз на атласному корсеті - прикрашений різноманітною вишивкою ручної роботи із камінців, кришталиків, дрібного бісеру. Низ сукні доповнюєтся урочистим шлейфом по всій довжині, який створює блискучі візерунки срібного й золотого кольорів.

Дружина королівського секретаря відчиняє двері, щоб майбутня королева Абердіну могла поїхати до церкви Кенонгейма. Мадлен допомагає нареченій зі шлейфом. Чорнява тримає в руках букет з білих троянд, які в поєднанні з рожевими магноліями створюють божественний аромат.

До залу церемонії почали прибувати гості. Серед запрошених навіть була віконтеса Вульф й герцогиня Абрамс. Обоє приїхали в супроводі своїх батьків. Аларік, Грейс, Джейкоб й Аліса зайняли місця поруч з вівтарем. Їхні дочки стояли біля епископа Філіпа очікуючи на появу Його Високості. 

Амбер, Франциск й Амелія приїхали трохи пізніше, бо мали деякі справи в замку. Вінсент й Ентоні повільно рухалися червоною доріжкою. Хлопці розуміли, що Едвард не готовий знову когось покохати. Впустити в своє серце. Родина Вірджинії розмістилася коло виходу. Арден дуже сподівався побачити принцесу Мадлен. 

Шарль разом з дружиною стояли біля величезної ікони. Шарліз вела за руку принцесу Аврору, бо дівчина не дуже добре себе почувала. Елеонора, Мадлен й Вільям прийшли останніми. Едвард дуже сильно нервував тому трохи затримався. Юнак не міг дозволити цій обіцянці все зруйнувати. Він одружиться з дівчиною, яку раніше ніколи не бачив. Поєднає своє життя з незнайомкою, бо така доля.