Частина 6

Корона — нагорода й прокляття водночас. Народжені в таких сім'ях не обирають ким стати. За них все вирішують їхні піддані. Скільки ніжності в слові принцеса, але в ньому приховано болючий зміст.
Вміння кохати й ненавидіти особам королівської крові також притаманна. Вони люди зі своїми амбіцями, бажаннями й фобіями. Когось цей світ руйнує, а комусь дарує блаженство. Недостатньою просто красиво говорити. Риторика не створює нові шедеври. Вона просто реставрує старі. 
Ніяка корона не змінить того, що заховано в серці.

Монарх не поєднує особисте життя й свою роботу. Державні справи не чекатимуть, бо на горизонті з'явилася прекрасна панянка чи безстрашний юнак. Тоді доводиться обирати. Або шах, або мат. 
Це не гра в доміно, де випадають чорно - білі фігури. Правління країною, то справа благородна й важка.  Треба кожного вислухати й дати слушну пораду. Інколи користуватися законами логіки, щоб вивести королівство на новий рівень. 

Принцеси згасають під гнітом дорогоцінним діадем всипаних діамантами. Для звичайного народу, то проста прикраса, а для нащадка королівських родин карма на все життя.
В королівстві Франції панувала атмосфера романтичних подвигів. Кожен закоханий мав змогу обрати собі пару. Знайти ідеальну наречену. Поборотися за серце чарівної дами з іншими  представниками дворянської еліти.

ЇЇ Високість  сиділа по центру поряд зі своїми батьками. Король Шарль неодноразово влаштовував лицарські турніри. Давав змогу кожному бажаючому випробувати свої сили в нелегких завданнях.
Юнаки були змушені продемонструвати королівській знаті всі свої таланти. Якось вразити й зацікавити публіку. Королева Агнес не любила такі дійства. Вони навіювали жах. Демонстрували жорстокість й безсердечність. 

Бідолашна жінка корилася світу примарних ідей. Вірила в закон бумерангу. Її чоловік був річушим й владним правителем. Одразу відрубував голову, якщо дізнавався про державну  зраду. Його не могли оточувати невірні. Ті хто проміняв своє благополуччя на один день спокійного життя. Аврора боялася свого батька.

Часто не виходила зі своєї кімнати, щоб не злити короля Шарля. Вона була прекрасною квіткою з безліччю колючок. Ховала своє справжнє обличчя за потворними масками. 
Навіть зараз майже не дихала. Змусила своє серце зіграти якусь спокійну мелодію замість шаленого потоку різних відчуттів. 

Королева Агнес помітила сльози на очах дочки. Жінка не могла захистити свою дитину від болю. Вказати їй правильний шлях. 

— Ваша Високість, не сумуйте.— Її Величність  розуміла, що ніякі слова не змінять позицію Аврори.

Вона до останнього подиху кохатиме Вільяма. Найкращого друга. Чудового хлопця. Неймовірну людину. Не зрадить ці почуття навіть опинившись на краю прірви. Дівчина не хотіла ставати маріонеткою в руках власного батька. Правитель Франції планував укласти державну угоду з Абердіном. Домовитися з королем Франциском про шлюб принца Вільяма з його єдиною дочкою. 
Аврора не знала як на цю новину відреагує її мати. Королева Агнес вийшла заміж з примусу. Жінка не кохала свого чоловіка. 

Перші три роки були справжніми муками, бо Її Величність ніяк не могла завагітніти. В неї було декілька викидів. Діти помирали. Вона ледве змогла народити принцесу Аврору. Король Шарль був не в захваті, бо чекав на появу сина. Планував в майбутньому передати комусь престол. Яка користь з безталанної дівчинки? Такі ніжні створіння не годятся для державних справ. Хіба, що народжувати дітей. Збільшувати королівський рід. 

— Мамо, чому батько мене так ненавидить? — принцеса перестала плакати, бо якась придворна ще розповість правителю, що його донька проливає сльози. 

Аврорі зовсім несолодко жилося. Вона з самого дитинства відчула себе чужою серед своїх. 
Король Шарль ніяк не висловлював своїх теплих почуттів до неї. Прирік на вічні страждання.

Вона була його лялькою. Красивою зовні, але пустою всередині. Її Високість шкодувала про той день, коли з'явилося на світ. Дівчина не знала, що таке справжня сім' я, бо ніколи її не мала. 

— Дитино, краще не питай. — Агнес не могла розповісти про свій душевний біль, бо не кожен може витримати його носити в собі стільки років. 

Королева подарує своїй дочці свободу. Відправить навчатися в іншу країну. Не змушуватиме виходити заміж через політичні домовленості.  Той договір існує лише на папері. Аврора не стане дружиною принца Вільяма. Не витратить свою молодість на юнака, якому зовсім непотрібна. 
Таке життя не для принцеси з вразливим серцем й тендітною душею. 

Вона звикла кохати й бути коханою. Оці любовні многокутники Аврора намагалася уникати, бо думки приводять в безвихідь.

— Ми їдемо в Абердін. — король Шарль наказує лакеям приготувати машину.   Чоловік вже давно збирався в Північну Шотландію. Хотів навідати дружину свого брата Луї. Елеонора так швидко поїхала, що він навіть не встиг з нею попрощатися. Правитель Франції піднімається з місця й крокує до величезної арени в центрі. 

Сьогодні він дізнався про  стосунки леді Ерон зі слугою її Високості.  Шарль дістає меч. Він довго дивиться на срібне лезо. Король неодноразово попереджав придворних, щоб поводили себе пристойно. Не створювали приводу для пліток. Він робить декілька глибоких видихів, а потім встромляє меч в живіт Гастона.

— Одним зрадником  стало менше. — чоловік леді Ерон святкував свою перемогу.

Нарешті Шарліз належатиме тільки йому. Не зраджуватиме з тим виродком Лувуазьє. П'єр давно підозрював свою молоду дружину в невірності. Він служив вірою й правдою королю Шарлю. Лорд завжди виконував всі накази. Відповідав за свої слова, дії  та вчинки.  Аврора підбігає до Гастона. Дівчина знала про його важку долю. Завжди допомагала чим могла. Захищала цього нещасного юнака перед французькою знаттю.  

— Вбивця! — Шарліз стає на коліна. 

Вона готова весь світ спалити. Тепер її коханий мертвий. Все через того божевільного П'єра. Не давав нормально жити. Вимагав неможливого. Жінка  з вищого світу знайшла щастя в очах звичайного юнака з робітничої родини. Навіть ризикнула своїм життям заради Гастона. Думала втекти  з ним до Швейцарії, або Великобританії. Почати все з початку. Не повертатися до Франції.