Частина 5

Складно весь час бути третім зайвим. Кохання немає меж? Чи не так?  Принц Едвард не знав як забути Ельзу. В нього ще залишилися почуття до тієї дівчини. Королівська родина не схвалює такі стосунки. Якщо вже вирішив одружитися, то сміливо крокуй вперед. Його Високість не зміг протистояти своєму серцю. Зателефонував  колишній.

— Ельзо, я кохаю тебе. — Едвард не хоче миритися з тим, що його проміняли на якийсь спорт.

Верховою їздою можна займатися будь - коли. Навіть поєднувати це заняття з правлінням країни. Леді Роял свій шанс втратила, бо привселюдно йому відмовила. Не захотіла виходити заміж. Корона — сенс існування. Монархи навіть життя віддають, щоб їхній народ продовжував процвітати. От до прикладу його дідусь Карл. Заради своєї армії влаштував засідку повстанцям з Шотландського королівства. Вже декілька років точилася боротьба за кордон між Абердіном й Бермінгеном. Шотландський правитель Адріан не хотів віддати територію біля Сент - Жерменського монастиря. Його дружина Ангелія наполягала на тому, щоб принци  Абердіна одружилися з їхніми дочками, але Франциск запевнив своїх  ворогів в тому, що цього союзу не буде.

Олівія  й Жоржет вже три роки відправляли кораблі з повстанцями до Північної Шотландії сподіваючись перемогти королівство Абіденширів в цій нелегкій боротьбі. Нещодавно принцеса Жоржет вийшла заміж за принца Едмунда з Великобританії. Дівчина свято вірила в те, що імперія Абердіну скоро зникне з лиця землі. Її нащадок  Джордж покладе край цій запеклій війні.
Принцеса Олівія  прийняла пропозицію принца Жана з Монако. Тиждень тому відбулися заручини.
Корона не обирає знаряддя для вбивства, але вона допомагає створювати нові методи самореалізації.

— Знаю. — тихо відповіла Ельза.

Вона не розуміла чому Його Високість так наполягає на одруженні? Є речі набагато важливіші за почуття. Наприклад, гроші. Без них людське існування перетвориться в суцільний жах. Донька Грінвуда не хотіла відмовлятися від комфортного життя, щоб стати принцесою. День і ніч читати якісь незрозумілі книжки. Ельза не належала до світу обраних як Вірджинія. Дівчина хотіла завершити цей роман. Перегорнути оту набридливу сторінку. Едвард виявився простим захопленням. Сьогодні принц, а завтра син мільйонера.  В неї не було, коли сумувати.  Незабаром змагання міжнародного рівня.

— Я вимагаю пояснень. — нащадку королівства Абердін було начхати на якісь там правила.

Це його життя, а не корони. Юнак сам приймає рішення. Його Високість погодився на той шлюб через обіцянку свого дідуся Карла. Леді Брайтфорд отримає все крім його серця. Воно належить доньці чиновника Грінвуда. Юнак не думав, що для Ельзи, то просто гра. Навіть зараз не усвідомлював, що називав коханою підлу й брехливу людину.

— Не шукай мене. — дівчина швидко завершує розмову.

Вона так довго йшла до своєї мети. Наполегливо працювала, щоб досягнути успіху. Її спортивна кар'єра пішла вгору. Своїми досягненнями вона завдячує батькам. Погралася трохи в закохану  дурепу й вистачить. Тепер нехай принц Едвард шкодує про свої вчинки. Яка з неї леді? Це просто ідіотські формальності. Ельза ніколи не любила помпезність. Бароко не для неї. Якщо вже обирати, то щось простіше.

Головне, щоб було зручно, а краса річ оманлива. Його Високість відчуває себе на роздоріжжі. Невже кохання може бути настільки болючим? Це ж скільки треба випити отрути, щоб стало краще?
Едвард прямує в сад. Він сідає під кущем жасмину й довго думає над своїм життям.

Вірджинія в цей час малює невеличкі троянди, які грайливо виблискують на сонці. Вона не одразу помічає Едварда.  Дівчина бере олівець в руки й плавно виводить декілька ліній. От живопис вдавався їй краще, ніж писання промови. Не звикла вона до такого розкішного життя. Оці всі правила етикету вже дратували. 

— Принце Едварде, я не ваша лялька. — Вірджинія починає злитися.

Чорнява не може поворухнутися, бо сукня задовга. Навіть туфлі на підборах не допомагали. Оцей величезний шлейф волочився по землі.  Дівчина ледве втрималася на ногах. Вона повільно розвертається обличчям й падає в обійми Його Високості. Вірджинія була здивована побачити свого нареченого тут. Вона захотіла встати, але швидко впала на землю. Принц подав їй свою руку. Не хотів, щоб придворні складали  неправдиві легенди про його майбутню дружину. 

— Щиро дякую. — леді Брайтфорд  стало якось ніяково. 

Вона стільки наговорила Його Високості. Зараз була слушна  нагода для того, щоб вибачитись. Чорнява підходить до клумби з ромашками й зриває їх. Дівчина починає відривати одну пелюстку.  Наречена принца Едварда в якомусь журналі прочитала, що можна гадати за допомогою ромашок. Вона подумки промовляла так чи ні. Від останньої пелюстки залежала її доля. Тепер вона повинна стати принцесою. Від  себе не втечеш. Вірджинія навіть не обговорюватиме це з Едвардом. Цьому весіллю бути. Достатньо вже мріяти про неможливе. 

— Моя чарівна квітко, ходімо до палацу. — Едвард знову не залишив їй вибору. 

Така чоловіча природа. Жінка повинна служити короні. Бути частиною цього бурхливого життя. 
Зараз  спокійно, а через місяць можуть напасти повстанці. Його Високість навіть думати про таке не хотів. Минулого року ледве врятувалися. Шотландське королівство так просто не відступить. Не подарує навколишні землі Абердіну. Битиметься за них до останнього. Аж поки смерть не постукає в їхні двері. 

Едвард сідає біля каміну. Вірджинія стоїть біля нього. Вони чекають на прихід принцеси Елеонори. 
Жінка трохи запізнилася, бо мала деякі справи. Довелося Вільяму й Мадлен також спустися на перший поверх. Королівські нащадки ще не встигли познайомитися з майбутніми родичами. Лише бачили їх декілька разів в коридорах замку. 

— Леді Брайтфорд, підійдіть до мене. — принцеса Елеонора дарує їй підвіску в формі корони. 

То священна річ. Символ Абердіну. Його незламного духу. Принцеса не в захваті від нареченої свого племінника. Вона мріяла одружити його з кимось іншим. Продовжити славний королівський рід. 
Про майбутніх нащадків Її Високість навіть не хотіла згадувати, бо вони матимуть нечисту кров. Не знатимуть, що таке благородство й хороші манери.