Частина 4

Стати принцесою означає чимось пожертвувати. Вірджинія зовсім не була до цього готова. Навіщо їй корона? За неї щастя не купиш. Дівчина в цьому ще раз переконалася, коли приїхала сюди. Те заміжжя її знищить. Чорнява намагається легенько відштовхнути від себе принца. Його гаряче дихання обпікає серце. Всередині зривається лютий вітер. Вірджинія не вірила в щирість Едварда. Його наміри стати королем, то справа народу.  Вона тут до чого? 

Дівчина помічає як Його Високість дивиться на неї. Той уважний погляд вона ніколи не забуде. Вірджинія лот? Яке право має особа королівської крові продавати її свободу? Вона встає з ліжка. Не хоче повертатися в те примарне життя. Яка з чорнявої принцеса? Вірджинія до цього світу не належить.  На жаль життя диктує свої умови.  Людське існування , то справжній театр. Кожного дня доводиться грати  нові ролі.

— Принце, залиште мене саму. — Вірджинія підходить до дверей.

Вона ніколи не стане рабинею в цьому замку. Буде принцесою, бо так захотіли батьки. Нарешті  розплатиться з боргами. Це основне, а все інше зачекає. Чорнява нікуди не поспішає. Скільки життєвої мудрості було в принца Едварда. Він мовчки прийняв свою долю. Не сперечався, бо королівська родина не пробачає помилок. Якщо треба укласти шлюб, то ніяка магічна сила не допоможе його розірвати. Навіть пращури чи якісь духи. Юнак розправляє свій костюм. Едвард змусить свою наречену повністю змінити стиль спілкування. Ця дівчина стане покірною вівцею. Стримувати свій гнів, коли говорить Його Високість.

— Як побажаєте, леді Брайфорд. — принц покидає кімнату Вірджинії.

Він прямує до величезної вітальні. Юнак закриває вікно, щоб не чути звук гармат. Він ніколи не любив морські подорожі. От стрільба з лука, то інша справа. Принц настільки захопився грою на скрипці, що не одразу помітив свою сестру.

Принцеса Мадлен займалася вишиванням. Дівчина вказує на оксамитове крісло. Едвард відмовляється, бо вже насидівся за цілий день. З голови ніяк не виходила Вірджинія. Та дівчина йому не пара. Що може бути в них спільного?

Його Високість з цікавістю розглядає соковиті яблука. Це його бабуся Амбер  звеліла посадити величезний сад шість років тому. Тепер там стільки дерев, що від справжнього лісу не відрізниш.
Мадлен розуміє, що брата краще зараз не чіпати. Вона випадково почула розмову придворних дам. Плітки дуже швидко стають правдою.

Дівчина відкладає картину вбік. Білявка надягає прикрасу на голову. Вона готується зустрітися з тіткою Елеонорою. Якщо жінка  побачить свою племінницю  без дфадеми, то знову сваритиме. 

— Зіграй щось на скрипці. — принцеса подає брату музичний інструмент.

Її Високість  вже давно не бачила його в музичному класі. Білявці довелося вмовити Едварда походити на уроки вокалу замість неї.  Вільям одразу заявив, що не займатиметься таким. Хлопець не зраджував полюванню й фехтуванню. 

Принцеса не знала як до цієї невинної витівки поставиться королева Амбер. Її бабуся вважала, що кожен повинен займатися своїми справи. Жінкам в королівстві Абердін було непросто. Вони виходили заміж й народжували спадкоємців. Мадлен усвідомила, що таке життя не для неї. Вона хоче бути вільною. Не кохати когось заради корони.

— Сестричко, ходімо. — Едвард виходить на терасу.

Мадлен зупиняється біля мольберту. Давно хотіла намалювати натюрморт. Дівчина погано себе почувала. З самого ранку паморочилося в голові. Вона присідає, бо втомилася стояти. Оці довжелезні сукні змушували її нервувати. Така мода підходить не кожному.  Доводиться вставати о шостій ранку, щоб придворні зробили макіяж й зачіску. Її Високість навіть не могла самостійно одягнутися, бо такі правила. 

Едвард починає грати. Музика стала його ліками від всіх хвороб. Шкода, що від розбитого серця їх не існує. Юнак не міг бачитися з Ельзою. Тепер він наречений іншої. Його дідусь дав непорушну клятву. Король Карл вже пообіцяв корону Вірджинії. Лише онучка Стенлі Брайфорда гордо носитиме звання королеви Абердіну.

Інші жінки не мають права претендувати на престол. Тим більше донька чиновника Грінвуда. Колись Генрі мав неприємну розмову з королевою Амбер. Цю родину викреслили зі списку славетних  родин королівства. Їх нікуди ні не запрошували, бо леді Роял чхати хотіла на звичаї. Вийшла заміж за простака. Без титулу й звання. 

Едвард не хотів травмувати Ельзу ще більше. Віднині ця дівчина йому ніхто. Навіть не піддана. Не його кохана. Просто чужа людина. 

Вірджинія почала блукати замком. Вона боялася поставити Його Високість в дурне становище. Дівчина розуміла, що їй доведеться відмовитися від звичайного життя заради корони. Придворні дами зустріли її біля бального залу. Вони поклонилися, а потім запросили чорняву до ванної кімнати. Чорнява усвідомила, що трансформація гидкого каченяти в прекрасного лебедя вже розпочалася.

— Леді Брайтфорд, я маю зняти всі прикраси з вашого волосся. — Патрісія мала на увазі кольорові пасма.

Придворна дама за дві секунди змінила зовнішній вигляд Вірджинії. Темне волосся помили й розчесали. Потім висушили за допомогою фену. Вона була здивована, що в Абердіні вміють таким користуватися. 

Клер довелося скористатися деяким засобом, щоб вивести тату на плечі дівчини. Той надпис довелося знищити. Разом з ним зникне й  колишня Вірджинія. Аделіна й Аделаїда вже приготували ванну. Додали туди пелюстки троянд й кокосову олію. Дівчині допомогли роздягнутися. Чорнява не дуже комфортно себе почувала.

Іграшка? Маріонетка? Лялька? Хто вона? Дівчина починає змивати з себе весь бруд. Тепер народиться нова Вірджинія. Принцеса Абердіну.  Дружина Його Високості. Чорнява усвідомила, що марно опиратися власним бажанням. Вона стане королевою. Правитиме країною. Народить спадкоємця. Це її місія.

Леді Брайтфорд  відводять до гардеробної кімнати. Дівчата обирають для неї нове вбрання, бо старі речі не годяться. На очах Вірджинії з'являються сльози.  Як тепер жити?  Вона в цьому палаці ніхто. 
Невже за один день можна змінити власне життя? Стати кимось іншим?