Микита
Закриваю щоденник. На обкладинці так і залишилася наклейка з кумедною лисичкою.
Загальні робочі плани складає для мене секретар в електронному форматі. Я схвалюю або вношу свої правки. Але й папір люблю. Найважливіше і особисте записую завжди в робочий щоденник. Тим паче мені дарують їх сотнями щороку. Родичі, знайомі і партнери. Що подарувати трудоголіку Рудіну? Правильно, новенький шкіряний щоденник. З будь-якого приводу, просто завжди. Роздаю потім в офісі, а один собі залишаю. Цей вже нікому не віддам.
Знімав перев'язку сам, прямо на робочому місці. Слід ще залишився від порізу. Нічого, пройде. Думаю, потрібно відліпити лисичку, виглядає дивно, як для чоловіка. Беруся зривати, і тут же передумую. Розправляю загнутий край. Нехай поки буде нагадуванням. Як одна зеленоока Лисичка лікувала мене.
А інші настирливі вовки зловили мій слід!
Це ж треба, погрози мені надсилають. Жалюгідну атаку влаштували. Брудні плітки на мою адресу? Тьху, знайшли, чим лякати.
От із втратою двох останніх контрактів і падінням акцій... Так, лайно повне. Вони пішли далі ганебного тявкання. Царьови всіма шляхами прикривають дупи. Старший брат ректора якраз подав заявку на вибори в губернатори. Інші їхні родичі теж очкують. Така заваруха почалася для них усіх через паскудного сопляка, що ніякими зв'язками і грошима зупинити не можуть.
Тому вони пустили вогонь на мене.
Давайте, панове. Мої гармати теж заряджені!
Отримую повідомлення на телефон для особистого зв'язку. До речі, Анжеліці дав робочий. Вона могла взяти у Єви інший. Тільки відчуваю, в будь-якому випадку не подзвонить руденька. Збирався її сам набрати. Ну ось... не набрав. Нерви ні до біса останнім часом.
Мою втечу з її квартири досі пояснити не можу. Спершу ще якось тримався нормально. Потім очманів, або що там сталось, якщо не міг відірвати жадібний погляд від ніжно-рожевих губ подруги сестри? Манили вони, ось клянуся!
То що в повідомленні... терміново відволікаюся.
Карина надіслала мені фото з гардеробної в її крамниці. На ній атласний пеньюар. Освітлення добре. Тому помітно, що під ним немає нічого. Вродлива, струнка шатенка з великими темно-карими очима. Їй тридцять, розлучена. Успішно займається бізнесом з декількома бутиками люксових брендів.
“А комусь можна це зняти…”
Такий напис привабливий. Ніби запрошення видала.
Зависаю над фоткою. Чомусь зараз не з'являється відчуття, що цим «комусь» терміново маю стати я. Летіти через всі пробки до сексапільної красуні Карини.
Рік тому у нас закрутилися інтимні стосунки. Хоча ми були раніше знайомі, наші матері дружать зі студентських років. Але раніше якось не з'явилося приводу. Карина рано вискочила заміж, рік тому розлучилася та раптово опинилася в моєму ліжку. Сталося в моєму готелі за містом. Я прибув туди на перевірку, заодно відпочити на вихідних і провітрити мізки серед хвойного лісу. Несподівано там зустрів доньку маминої подруги. Та ще таку, що після трьох келихів полізла до мене на коліна.
Так, я дозволив собі з нею замутити, але без зобов'язань. Карина з недавнім розлученням. Я теж добряче розчарувався після однієї підлої стерви. То чому б не провести деякий час двом дорослим людям після особистих драм.
Тільки я не бачив з Кариною майбутнє. Чогось не вистачає в нашій близькості. Глибини? Шалених почуттів? Щоб вежу зносило від ревнощів? Хрін його знає. Психологів не відвідую.
Напевно, ще дратує, що мама капає на мізки через неї. Або те, що у Карини інколи пробивається не такий вже добрий і безтурботний характер, чим підкуповувала на перших зустрічах.
Але можливо інше - такий зараз період у мене, що дах зносить від перенапруги. Заносить вже геть не туди.
Взяти хоча б руду Лисичку. Навіщо про неї згадую частіше, ніж того вимагає допомога? Як вона кинулася до мене, притискалась. Як дула на рану, витягаючи у трубочку губи, з усім старанням. В її смарагдових очах, я бачив себе героєм. Лише ним, або кимось ще…
Мені про все доповідають мої люди, до того ж, є Єва з її купою подробиць. Хіба не досить? Чомусь навіть цього замало мені.
Зовсім вже здурів. Вона ж маленька... Ну не настільки, щоб потрапити під повну заборону.
Настільки, Рудін!
Ти думаєш про Анжеліку, отямся! А повинен про контракт з італійцями!