Заміж за мільярдера

Глава 1

Я провела понад сотні весіль.

Але таке в мене вперше. 

- Ти жадібний виродок! Подавися своїми грошима і цими папірцями, зрозумів? Ніякого весілля не буде! - наречена в білосніжній спідній білизні, яку мав зняти з неї цієї ночі наречений, гнівно випльовує кожне слово в обличчя цьому ж нареченому і жбурляє в нього шлюбний контракт, що складається з п'ятдесяти восьми сторінок та понад ста пунктів. 

Не питайте звідки мені відомо про такі подробиці. 

Її локони ще не укладені до кінця, нафарбоване лише праве око, дівчатка-стилісти залишили кімнату одразу після того, як зайшов наречений, а я відповідала на повідомлення і не встигла вислизнути з номера до початку сварки. 

Я стою біля стіни і намагаюся злитися з фікусом, вдаючи, що мене тут немає. Притискаю папку до грудей і подумки підраховую свої збитки та проблеми, які зваляться мені на голову через скасування цього весілля. 

У цей же час скандал набирає обертів. Я ж поки що не можу зрозуміти, на чиєму я боці, мене більше турбують мої гроші. 

- Ти обіцяв, що подаруєш мені на весілля яхту! А тепер береш свої слова назад? - обличчя нареченої перекошує від гніву. 

У мене очі від подиву розширюються, на мить навіть забуваю про свої проблеми. Оце причини для сварок у багатіїв!

- Я не відмовлявся купувати яхту, я попросив вибрати щось скромніше, а не міні-версію Титаніка, - наречений, на подив, поводиться стримано і спокійно в такій ситуації. 

Мільйонер Руслан Вольцев донедавна був найзавиднішим холостяком країни і ретельно приховував усі свої стосунки з жінками. Тому для всіх було шоком, коли він оголосив про заручини з відомою блогеркою Веронікою Мальцевою. 

- А цей шлюбний контракт? Ти його читав узагалі? 

- Його склали на моє прохання, звичайно я його читав. 

- Я не збираюся цього підписувати! 

Весілля на межі зриву, - розумію я. А я вже забронювала путівку на Балі і навіть внесла передоплату. Дідько! 

- Вероніко, - Вольцев прикриває повіки і тут я розумію, що весь його спокій удаваний. Йому ледь вдається стримати свої емоції і не зірватися на нареченій. - Ти ж знаєш, що такі люди, як я, у будь-якій ситуації воліють мати страховку. Тому збери, будь ласка, аркуші, які ти розкидала по кімнаті, візьми цю кляту ручку і постав на кожній сторінці в правому нижньому кутку свій підпис. А потім ми поговоримо і про яхту, і про все інше. 

На цьому місці мені здається, що наречена має здатися, покірно опустити голову і попросити вибачення за свою нестриманість. Я майже відчуваю полегшення, але все відбувається зовсім не так.

- Чудово, тоді не буде ніякого весілля! 

Наречена хапає з туалетного столика свій телефон, накидає на білосніжну спідню білизну халат і виходить з номера, з силою грюкнувши дверима. 

У кімнаті повисає гнітюча тиша. Я боюся навіть вдихнути. Зазвичай у фільмах після такого наречений кидається слідом за нареченою, але натомість двері тихенько відчиняються, і в номер заглядає незнайомий чоловік. 

- Руслане Альбертовичу, що робити будемо? Мені її наздогнати? 

Вольцев кивком запрошує того увійти. 

- Знайди мені дівчину на роль нареченої. 

- Яку дівчину?

- Таку, щоб у цю весільну сукню влізла. І накажи розпоряднику весіль, щоб обдзвонили гостей з боку нареченої і скасували всі запрошення. 

- Але... де я вам так швидко наречену знайду? Церемонія за три години має розпочатися. 

- Мені байдуже, де ти її знайдеш, я не збираюся скасовувати весілля. Який вигляд я матиму в очах інвесторів, партнерів і преси? Прилетіли навіть німці. 

І тут відбувається це. Мій телефон видає оглушливий писк, повідомляючи про вхідне повідомлення. 

Дві пари очей у мій бік звертаються. 

- А ти ще хто така? - примружується Руслан. За кілька кроків долає між нами відстань. 

Серце шалено забилося, Руслан так близько до мене, що повітря наповнилося чоловічим ароматом його парфумів. Його запах був заворожуючим поєднанням деревних нот і легких прянощів. 

Він вичікувально дивиться на мене, вимагаючи відповіді. 

- Я р-розпорядник весілля, - вимовляю, заікаючись. - П-пробачте, не хотіла підслуховувати, просто... 

Замовкаю, ковтаючи клубок у горлі. Їжуся вся, відступаю до стіни.

Він опускає погляд униз. На мій бейджик. Читає вголос повільно, розтягуючи моє ім'я. 

- Ве-ро-ні-ка, - усміхається, немов залишається задоволений тим, що я тезка його коханої жінки. - Чудово, Марку, вона підійде на роль нареченої. У тебе є її дані? Якщо ні, то дістань і склади контракт про нерозголошення. 

- Зачекайте! Яка наречена?! Я розпорядник весілля! 

- А тепер моя наречена. Навіть міняти нічого не потрібно, імена у вас однакові. 

- Я на це не погоджувалася! 

- Послухай мене, або ти зараз сама одягаєш на себе цю сукню і проведеш день, удаючи з себе щасливу закохану, або я тебе особисто в неї запакую, тільки після цього ти роботу навіть прибиральницею в супермаркеті не знайдеш. Краще тобі прислухатися до моїх слів, Вероніко. Допоможеш мені, я тобі добре віддячу. Не люблю залишатися в боргу перед людьми.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше