Шостий розділ. Як знайти чорну кішку в темній кімнаті

Франк Севальський

«Нарешті цей довгий день завершився» — думав молодий король, випроводжаючи свого найліпшого друга і за сумісництвом голову королівської охорони графа Мартіна зі своїх покоїв.

Знайомство з нареченою під час цієї прогулянки містом минуло неоднозначно, але куди краще, ніж він уявляв з самого початку. Прийом також був дещо іншим, ніж зазвичай, і чимось це навіть подобалося. Зовсім трішки. Він мало розумів, яким його життя буде далі, але коефіцієнт упевненості в тому, що за спокій доведеться сповна заплатити, зростав кожної секунди, з якою Її Світлість майбутня королева відкривала себе з нової сторони багатогранної натури. Чи добре це Франк ще не міг визначитися, однак він знав, що мусить прийняти ці зміни.

Аліанда стане його дружиною і крапка. Що це означає для нього? З'явиться жінка, від вислуховування чиїх капризів він не зможе відмахнутися. Жінка, котру не зможе спровадити серед ночі зі своїх покоїв (хоча це не така й проблема, якщо регулярно навідуватися в її власні та ніколи не запрошувати до себе). Жінка, чиє слово матиме нехай невелику, але вагу в його житті. Жінка, яку він зможе якщо не полюбити, то прив'язатися до неї, звикнути. А ось це дійсно проблема. Він щиро не бажав цього. Навіть боявся.

Хоча, якщо розцінювати цей шлюб лише з дипломатичної точки зору (що він і зробить), то все ж наказ Ельзи має сенс і багато переваг. Його імперія отримає ще одну титуловану особу, яка візьме на себе обов'язки королеви. Королеву-матір тепер можна буде остаточно й обґрунтовано відгородити від політики, відібравши можливості плести за спиною сина інтриги з виключно найкращими переконаннями. Влада монарха стане сильнішою зі спадкоємцем, ну а в його політичному житті нічого не зміниться.

Втім так він вважав і минулого разу, але досвід, що скалою придавлював чоловічі плечі, стверджував про те, що не можна зберігати нейтралітет і залишити все на самоплив. Втратити ще й Аліанду він не може, а тому мусить бути уважним по відношенні до неї. Нехай навіть пожертвувати левовою часткою власної волі, але забезпечити нареченій найкращу охорону і повсякчас не зводити з неї очей. Про всяк випадок. Щоб точно розуміти, про що вона думає, чим живе і які має плани.

Не міг забути недоречні й трохи кострубаті жарти Мартіна про те, що наче б то майбутня королева — рідкісний діамант, і якщо Франк не використає дар небес, то граф неодмінно цим скористається. Знаючи веселий характер голови своєї охорони, монарх відповів йому лише жартом, однак на душі стало не приємно.

— Мрій собі, — зневажливо хмикнув у двері, що тихо зачинилися за другом. Легкий укол ревності проштрикнув серце так, немов навіть безвинний жарт міг образити чоловічу гідність. А чого ще можна чекати, якщо дана тема для короля вже чотири роки болюча. Врешті-решт, якщо й ця наречена покине його заради іншого, тоді причину слід шукати в собі. А він і так досі не спромігся забути й заспокоїтися, несучи в душі страшний біль і провину перед Фелісою. Та от біда, що вона вже не може ображатися або пробачити. Її більше немає, хоч вона повинна була жити. Тепер же головне зберегти Аліанду.

Чи могла маркіза Ейліну насправді так вразити Мартіна? Чорноволоса тендітна красуня з живою посмішкою та сірими чистими очима, немов вкритими пеленою вранішнього туману. Авжеж могла. Ще й як! Чого там гріха таїти, коли Франк і сам не відмовляв собі в радості помилуватися нею. Врешті це його майбутня дружина, а чоловічі інстинкти ніхто не скасовував! Так чого не подивитися, коли є на що? А от те, що в ній ледь дірку не протерли очима інші юнаки, вже дратувало!

Стомлено потер очі, повертаючись до реальності й намагаючись переконати себе, що все буде добре. Ця дівчина не накоїть дурниць, а він зможе переступити минуле заради імперії. Так, виключно заради Золхіди. Хутко роздягнувся, кинувши розписний вишуканий одяг на землю у ванній кімнаті. Лакеї саме вчасно приготували теплу ванну, а юна вродлива служниця у тонкій сукенці зі звабливим вирізом декольте, що відкривав пишні форми чоловічим очам, присіла в реверансі. Навіть не глянув на неї, занурюючись у благодать теплої води. Тільки так можна розслабитися й удати, що заспокоївся. Відкинув голову на край великої вмісткої ванни, вмурованої у підлогу, блаженно примруживши очі. Добре ж як!

Ніжні пальчики очікувано лягли на плечі, ледь стискаючи їх. Особисті служниці зналися на масажах, ароматних оліях та способах розслабити тіло свого господаря, готові в будь-яку мить виконати всі його побажання.

Важко зітхнув, намагаючись відімкнутися від різних тривожних думок і зосередитися на плавних рухах Сирель... чи Жасмін... чи як її там звати? Однак, наче на гріх, в голові міцно засів образ сизих упертих і прекрасних очей, що повсякчас кидали йому виклик. Це було щось нове. Щось хвилююче і кумедне, адже як ця краля сміє бути такою нахабною з ним, повноправним королем великої імперії? Але вона сміла, чим явно прикрашувала його одноманітні сірі будні, додаючи їм хоч якихось барв (не завжди позитивних).

Жваві пальчики служниці промасажували густе чорне волосся монарха, ретельно промивши його ефірними оліями, але голова чоловіка боліти не припинила, а замість задоволення тілом прокотилася хвиля роздратування. Вправні ручки зробили спробу перебратися на рельєфні груди, але їх було вимогливо зупинено.

— Ваша Величність щось бажає? — з нотками страху, але все ще вдавано ніжно запитала дівчина. Ніжно... Недоречне слово. Прислуга не може відчувати чогось подібного: правилами заборонено. Роздратування піднялося ще на кілька позначок вгору.

— Залиш мене! Йди! — була різка і груба відповідь. Сьогодні настрою не було і служниця мала б зрозуміти це. На те ж вона й служниця, щоб читати потаємні відголоски бажань свого господаря. От лише Франк не знав, що на це здатні далеко не служниці, а насамперед ті, хто рівня нам, близькі серцями й душами.