Розділ 49. Кетрін

Сьогодні сонце заглядає у мої покої інакше — не як сторонній свідок моєї в’язниці, а як гість на великому святі. Моє плече ще трохи ніє під свіжою пов’язкою, але цей біль — ніщо порівняно з тією легкістю, що панує в моїх грудях.

Двері відчиняються, і я завмираю. На порозі стоять вони. Батько виглядає постарілим, його обличчя пооране новими зморшками після ночей у темниці, а мама все ще бліда, але її очі... вони сяють так, як раніше.

— Ох, Кетрін! — мама кидається до мене, обіймаючи так міцно, що я ледь не зойкую через поранене плече. — Моя хоробра, моя відчайдушна дівчинко!

— Ми все знаємо, доню, — батько кладе свою важку долоню мені на інше плече, і я бачу, як його губи тремтять від стримуваних емоцій. — Весь палац тільки й говорить про те, як ти закрила принца собою. Ми пишаємося тобою. Не тому, що ти врятувала нас, а тому, що ти залишилася вірною своєму серцю навіть тоді, коли світ навколо руйнувався.

Ми стоїмо посеред кімнати, обійнявшись, і вперше за багато років нам не треба ховатися, шепотітися чи здригатися від кожного стуку в двері. Ми вільні.

Вечір розквітає тисячами вогнів. Велика бальна зала палацу наповнена пахощами лілій та музикою оркестру, що розливається під високою стелею. Це бал на честь завершення відбору, але атмосфера зовсім не така, як на попередніх прийомах. Напруга зникла, поступившись місцем урочистості.

Я стою на верхній сходинці сходів у сукні кольору вечірнього неба, розшитій дрібними срібними зорями. В цій залі сьогодні вся моя сім’я. Батьки, тітка Павліна, як завжди велична, витирає хустинкою очі, а поруч із нею Шарлотта. Моя люба сестра, яка нарешті зняла маску страху. Вона виглядає чарівно у своїй ніжно-рожевій сукні, хоча все ще трохи ніяковіє під поглядами придворних.

Музика раптово стихає. Вільям виходить на середину зали. Він у парадному мундирі, його постать випромінює впевненість, а погляд спрямований лише на мене. Король стоїть на троні, кивком даючи знак синові.

— Леді та лорди! — голос Вільяма лунає чітко, перекриваючи останній шепіт. — Відбір завершено. Але сьогодні ми святкуємо не просто вибір нареченої. Ми святкуємо правду та відданість. Перед вашими очима стоїть жінка, яка врятувала не лише моє життя, а й честь нашої корони. Я офіційно оголошую, що моєю дружиною, якій я обіцяю свою вірність, турботу і своє кохання і нашою майбутньою королевою, чиє щастя від нині мій обов'язок, стане леді Кетрін де Лоуренс.

Зала вибухає аплодисментами. Я бачу обличчя леді Юліани — вона бліда, але змушена схилитися у реверансі. Вільям піднімається до мене, бере мою руку і ніжно цілує пальці.

— Ти готова? — тихо запитує він, усміхаючись лише мені.

— З тобою — завжди, — шепочу я.

Він веде мене вниз, в бальну залу. І ми довго танцюємо вдвох, насолоджуючись цією миттю. 

Коли офіційна частина свята минає, ми підходимо до моєї рідні. Вільям з усмішкою кидає погляд на мою сестру.

— Тож це ти — справжня леді Шарлотта, — він усміхається їй тепло і щиро. — Кетрін стільки розповідала про тебе. Твоя сестра пішла на неймовірний ризик заради твого щастя.

— Я... я дуже вдячна вам, Ваша Високосте, за вашу милість і за те, що врятували мене від Річарда Чензлі, — ніяковіє сестра.

— Шарлотто, — Вільям стає серйознішим, — ти перенесла багато випробувань через чужі ігри. Тому я хочу, щоб ти знала: ти — бажана гостя в цьому палаці на стільки, на скільки сама забажаєш. Тобі не потрібно більше нікого грати чи боятися. Живи тут, насолоджуйся балами, і коли прийде час — ти сама обереш собі партію, гідну твого серця. Я особисто простежу, щоб ніхто не смів на тебе тиснути.

Шарлотта піднімає на нього очі, повні сліз вдячності, і я бачу, як з її плечей спадає вантаж, який вона несла все життя.

Вільям обіймає мене за талію, і шепоче про те, що сьогодні наше свято, тому цей вальс знову для нас. Магія мого роду, яку я так довго приховувала, зараз тихо пульсує в моїй крові, але тепер вона не лякає мене. Вона — частина мене, як і цей чоловік, що тримає мою руку.

Ми танцюємо під пильними поглядами всього королівства, і вперше в житті я знаю: мені більше не потрібно бачити майбутнє, щоб бути впевненою, що воно буде прекрасним.