Розділ 1. Кетрін

Різдво завжди асоціювалося в мене з чимось добрим і світлим, початком нового життя. От лише я ніяк не очікувала, що в цьому році це буде аж ніяк не метафора.

Варто зауважити, ніщо не передбачало біди. Я звично вдягала ялинку і наспівувала собі під ніс улюблену різдвяну колядку. Поруч у кріслі сиділа моя кузена Шарлотта і гаптувала золотими нитками хустинку, яку мала подарувати на заручини своєму нареченому. Така традиція. Їй у нас шалено пощастило, адже вона ось-ось мала стати майбутньою дружиною лорда Річарда Чензлі, одного з найбагатших чоловіків нашої Шайянської імперії. Історія того, як їй привалило таке щастя, доволі химерна, але мені не личить обговорювати інших. Цього наполегливо вчить наша з Шарлі вихователька.

Але, як це часом буває, ідилія була зруйнована візитом моєї тітки і матері моєї кузини, графині Павліни де Лоуренс. Це була сильна характером і вольова жінка, якій довелося навчитися виживати. Але про це теж пізніше.

— Залиште нас. Вийдіть усі, будь ласка, — сталевим голосом промовила вона. І так це було несподівано, що з моїх рук випала скляна кулька і розбилася.

Габріелла, моя служниця, кинулася прибирати, але зловивши красномовний погляд графині, миттю покинула залу. Я ж завмерла в нерішучості і про всяк випадок теж вирішила піти, однак, згадавши про кульку, присіла, щоб швидко зібрати скло, поки ніхто не порізався. В той час ми залишилися втрьох.

— Кетрін, залиш це. Сядь біля сестри, — в її голосі почулися нотки хвилювання.

— Добре, тітонько, — зітхнувши, промовила я і перемістилася на диван поруч з Шарлоттою. Ніжна краля Шарлі навіть відклала гаптування і здивовано глянула на матір.

— Що сталося, мамо?

— Біда, — зітхнувши, скривилася графиня. 

— Мамо, ви мене лякаєте...

— Я отримала сьогодні лист з королівською печаткою, — діставши з кишені сукні папір, скручений у трубочку, промовила вона і підтиснула вуста. — Його Імператорська Величність не схвалює твоїх заручин з лордом Чензлі.

— Що? Але чому? — новина шокувала. Без дозволу корони не можна укласти союз, але не укладати його теж не можна. 

Минулого літа була страшна засуха, загинув урожай, а восени, як це завжди буває в такій ситуації, не було що збирати. З приходом холодів, прийшов і голод. Жителі міста і селищ, що знаходилися у графстві тітоньки, не пережили б цієї зими, але лорд Чензлі благородно погодився допомогти, коли монархам було чхати на нас. У відповідь він попросив руку Шарлотти. У випадку ж, якщо кузена не зможе за нього вийти, ми опинимося в боргах, які не скоро зможемо погасити. Фактично втратимо владу над своїми життями, а все наше майно перейде до лорда Річарда.

— Це ще гірше. Його Величність вважає тебе, донечко, гідною кронпринца Вільяма. Тебе запрошено на відбір наречених для Його Високості, — вкотре скривилася леді Павліна. 

— Але ж... Я ж... О ні, тільки не це, — Шарлі закрила обличчя руками, а я лише ніжно торкнулася її плеча долонею. Вічно ці королевичі нам все псують! Ненавиджу їх! І короля-самодурка, і принца-бовдура. 

— То може лорд Чензлі зрозуміє? Якщо Шарлотта стане королевою, вона виплатить йому весь борг. А якщо вилетить з відбору, то стане його дружиною, — це здавалося мені проблиском світла.

Але родички так не думали.

— Чи ти з глуздів з'їхала, Кетрін? Лорд Чензлі зрозуміє? Серйозно? — тітонька лише сильніше розгнівалася.

— Він же й не просив віддати йому грошима. Він хотів мене, а не гроші, —сумно промовила сестра. Вона вже звикла до думки, що стане розмінною монетою. А як не звикнути? З дитинства нас лише й вчать коритися і мовчати. Ага, не на ту напали. Особисто мені така доля здавалася огидною. Це й не дивно, адже я — донька бунтівників. — Крім того, лорд і Його Величність закляті вороги. Він не візьме за дружину колишню наречену принца. Йому потрібна непорочна дівчина...

Шарлі схлипнула. Кожна з нас мріяла вийти заміж за прекрасного витязя і подарувати йому свою честь, серце і руку. Але в наречених принца цю можливість забирали. Бачте, Його підла мерзенна Високість мала спершу гарно познайомитися зі своїми нареченими в усіх сенсах цього слова, щоб обрати одну єдину нещасну... ем, я хотіла сказати "щасливицю". Інших же потім, мов зіпсований товар, віддавали заміж за кого прийдеться, компенсуючи недоліки дівчини золотом зі скарбниці корони. Тож і полювали за "використаними" нареченими здебільшого графи чи барони на межі розорення. Одним словом, мало дівчат у імперії мріяли потрапити на відбір.

На щастя, я ніколи не хвилювалася, що мене запросять. Мої батьки відзначилися тим, що у свій час повстали проти монарха. Так що вони тепер у темниці, наше майно у владі корони, а мене Їх Величності вдають, що не існує. Тітонька врятувала мене від дитинства у ізоляторі, коли я була маленькою. Тож я майже таємно жила в її домі. Виросла разом з Шарлоттою, ніколи не відвідувала бали заради безпеки і в разі вельможних гостей вдавала з себе прислугу. Коротше робила все можливе, щоб король не згадав про моє існування. Запрошення на відбір можна було не чекати. До слова, Шарлі теж "не світилася" при дворі. І доволі дивно, що її покликали. 

— Певно, Його Величність навмисно запросив Шарлотту, щоб позлити лорда Чензлі. В них своя війна, — промовила я.

— То я тепер пішак у шахматній партії між короною і аристократами? — злякано пискнула сестра.

— А якщо ми обдуримо їх? — в очах тітки блиснув вогник. Це було вже небезпечно.

— Як? — водночас спитали ми обидві.

— Шарлотта поїде до Річарда Чензлі, як було обіцяно, а Кетрін стане Шарлоттою на відборі і зробить усе, щоб принц вислав її з палацу першою. Так Річард знатиме, що Шарлі не була з принцом і ніщо не завадить йому взяти її за дружини. І, головне, ми позбудемося уваги монархів. Чим далі від них, тим безпечніше, — осяяло її. А я не втрималася від такої заявочки. Підстрибнувши на ноги, я кинулася з аргументами на тітку.

— Як це можливо? По-перше, ми не близнята! По-друге, якщо це все гра короля, мене не відпустять. І як тоді? Буде дві Шарлотти де Лоуренс? Нас легко викриють! А по-третє, а про мене ви подумали? Якщо принц вирішить зі мною... хм, познайомитися, як я тоді зможу вийти заміж за когось? Адже Шарлотта вийде за Чензлі, а як мені пояснити майбутньому чоловіку, де і з ким я втратила цноту? Це ганьба! Крім того, я ненавиджу короля! Через нього мої батьки гниють в сирій темниці! Якщо опинюся там, я буду не я, коли не спробую помститися! Це не доведе до добра! Чим далі я звідти, тим краще!