Розділ 6. Претенденти

Антон

Поспіхом перевдягаюся та відкриваю канал Карини.

Слава богу вона дотрималася обіцянки й не виклала нічого нового.

Ну й вляпався ж я.

Наскільки ж було легше просто розірвати з нею угоду.

От тільки батько явно пішов на принцип, тому йти проти його волі собі ж дорожче.

Ненавиджу подібні моменти.

Дратує до біса.

Я, дорослий, цілком самодостатній чоловік, незрозуміло чого повинен діяти по чиїйсь вказівці. Ще й не відносно своєї власності!

Звісно, колись Кипарис буде моїм. Але ж це буде хтозна-коли, а возитися з ним я повинен зараз.

Видихаю та намагаюся заспокоїтися.

Тільки мені це вдається, як у голову закрадається чергова думка.

А може, я даремно заклопочуюся? Може, треба навпаки, підсунути Карині когось зі знайомих. Того ж Алеша. Хай одружуються й шурують із Кипариса кудись у навколосвітню весільну подорож.

Мені-то що з того, окрім швидкого замовленого рекламного огляду Кипариса.

Тим паче що Карина Алешу дійсно сподобалася.

Пригадую, як я сьогодні з самого ранку розповідав братам, хто така насправді Карина, як вони реготали, й одразу відчуваю якусь оскомину на зубах.

Може, моя ідея з тим, щоб дозволити Карині отримати те, чого вона хоче, й дієва, але якась дурна.

Подумки відмахуюся та поспішаю залишити свій номер.

Мій шлях лежить до справжнього директора Кипариса.

Я вже попередив його про свою аферу з Кариною, але тепер мені потрібні саме ті списки постояльців, про які просила блогерка.

Звісно, я не збираюся їй показувати їх. Але мені самому не завадить освіжити пам’ять та дізнатися, кого ми з дівчиною можемо зустріти тут та кого б віддати їй на потенційну жертву.

Передивляюся перелік знятих номерів і хіба що головою об стіну не б’юся.

Карина що, навмисно підгадала, коли до нас з’їдуться саме ті, хто їй потрібні?

Бачу цілу купу знайомих прізвищ, які чи не через одного з потрібними статками та ще й холості.

А може, таки віддати їй на роздертя Алеша?

Щоб менше реготав та розповідав мені, що руда дзиґа то якраз моя доля.

Знов повертаюся до переліку та гублюся в думках, що робити. Хоч монету кидай.

Хоча є в мене одна ідея.

Головне тільки, щоб ніхто з підписників Карини не здогадався, що щось не так.

Карина

Так. Що вдягти? Що зробити з волоссям? Що взути? А що, як я буду виглядати недостатньо презентабельно для мільйонерів?

Тьфу ти! Що це зі мною?

Ніколи особливо не переймалася, яке я справлю враження на людей, а тут наче заціпило. До речі, вже вдруге.

Фиркаю сама на себе та вдягаю те, у чому почуваю себе найкраще. Джинси, кросівки та футболку.

Ну й що, що я зараз йду на оглядини потенційних наречених. Це ж я їх оглядати буду, а не вони мене.

Тим паче що мене повинно більше бентежити, чи не змусить мене Антон вирізати якісь моменти.

Він же геть не розуміється на тому, як працюють блогери. Он, навіть боявся, що моє сафарі зашкодить Кипарису.

З іншого боку, а чому б трішечки не схитрувати? Ну не вб’є ж він мене?

Швиденько закидаю на канал заготовку під прямий ефір та зі щасливою посмішкою спускаюся у фоє, де ми домовилися зустрітися з Антоном.

На щастя, Антон вже чекає на мене, але щойно він робить крок мені назустріч, я направляю камеру на себе, вмикаю та починаю ефір.

— Любі мої підписники, сподіваюся, ви дуже чекали продовження нашої епопеї в Кипарисі. Цей випуск дещо спонтанний, але на це є причина. У мене з’явився інформатор!

Переводжу погляд на Антона й розумію, що, якби не камера, мене б давно вже було вбито, четвертовано, спалено, втоплено та облито сірчаною кислотою.

Втім, поки йде прямий ефір, мій «інформатор» може лише безсило скреготати зубами.

Чи страшно мені?

Ще й як!

Зате я точно знаю, що з цього запису нічого не буде видалено.

Щасливо посміхаюся Антону та продовжую:

— На жаль, я обіцяла не розкривати його інкогніто. Тому до кінця мого полювання на просторах Кипариса ви не побачите його обличчя. Його голос також буде змінено.

Антон продовжує дивитися на мене з загрозою, навіть, здається, злегка гарчить, але поглядом вбиває дещо менше.

Чудово. Значить, можна продовжувати в тому ж дусі.

— Але ж ви розумієте, що я не можу заборонити вам уявляти, як може виглядати мій особистий інформатор. Тим паче що подивитись є на що.