Розділ 2

Дівчина здивовано перевела погляд з однієї дивної незнайомки на іншу і, помітивши блідість на особі Асуни, стурбовано запитала:
- Що з тобою? Тобі погано?

Асуна не встигла нічого відповісти - земля пішла в неї з-під ніг, і вона непритомна впала на асфальт. Сугуха скрикнула і встигла підхопити її, не давши сильно вдаритися.

Сакура миттєво опустилася поруч на коліна. Її долоні засяяли м'яким зеленим світлом чакри, коли вона розпочала швидкий огляд.
— Має сильний шок і виснаження, — з полегшенням видихнула Сакура, прибираючи руки. — Небезпеки для життя немає, але їй потрібний спокій.

Сакура підвела очі на перехожу дівчину і серйозно запитала:
— Де твій дім? Їй терміново потрібне ліжко та відпочинок.

Місцева дівчина на ім'я Олена трохи розгубилася від такої наполегливості, але, побачивши Асуну, яка безпорадно лежала, кивнула:
— Я живу зовсім поряд, на Подолі. Допоможу донести її.

Утрьох — за допомогою Сугухи та Олени — вони довели напівнесвідому Асуну до квартири. Як тільки її поклали на м'яке ліжко у світлій кімнаті, Асуна відразу занурилася в глибокий, міцний сон.

Тихо зачинивши двері до спальні, дівчата вийшли на кухню. Олена налила всім гарячого чаю, і вони нарешті змогли перевести дух.

— Я Сакура Харуно, — представилася рожево-волоса дівчина, зробивши ковток. — А це Сугуха. Дякую тобі за допомогу. У нашому світі не прийнято залишати тих, хто потрапив у халепу, але ми тут абсолютно чужі.

— Мене звуть Олена, — усміхнулася дівчина. — А ваш «наш світ»... звідки ви узялися? І що то за свічення було в тебе на руках?

Сакура і Сугуха переглянулися, розуміючи, що розмова чекає довга і непроста.