Розділ 4

Що ж, а тепер, пані та панове, коли ви прочитали передісторію, дозвольте вам розповісти, що ж було далі. Адже саме тепер починається моя історія.

На те, щоб знайти всі доступні акаунти в соціальних мережах, на форумах та інших сайтах мені знадобилося лише кілька секунд. Трохи більше, щоб проаналізувати її поведінку та манеру спілкування в інтернеті.

Створити довелося одразу декілька своїх сторінок, бо ж невідомо, що їй більше припаде до душі.

Без особливих сподівань вирішив спробувати найлегші варіанти: «Привіт, крихітко», «Яка апетитна дупка» та все в тому ж стилі. Зазвичай таких повідомлень їй приходило багацько, але відповіді цього разу я не отримав. Власне, у Маші, судячи з усього, взагалі не було бажання з кимось переписуватися сьогодні, бо вона нікому не відповідала.

Певне пожвавлення було на форумі любителів фентезі, але там дівчина теж мовчала, інколи лише ставлячи лайки. Напевно, сьогодні їй хотілося побути спостерігачем.

Питання, яким цікавилася, обговорювали вже давно, і сама Маша не раз висловлювала свою думку щодо того, чи мають світлі та темні ельфи ворогувати між собою у фентезі. Вирахував найкращий варіант подальших дій, проаналізував її повідомлення та перефразував їх, приєднавшись до дискусії. Як і очікував, відповідь її зацікавила. Крок за кроком все ж зміг зацікавити її та змусити відреагувати. Спочатку кілька лінивих коротких повідомлень на підтвердження моїх слів, а потім – ми разом почали запеклу дискусію з опонентом. Як ви, напевно, вже здогадалися, то теж був я, але кому яке діло? Все одно ставка була саме на першого гравця.

Про всяк випадок зайшов ще на кілька популярних обговорень та залишив свої коментарі – нехай дівчинка побачить, що я не просто за нею полюю.

Переглянувши безліч порад, зрозумів одне – не варто поспішати при знайомстві, адже це може налякати. Знову ж таки, в мене був час для того, аби зрозуміти, з ким Маші легше знайти спільну мову – з хлопцем, чи дівчиною. З’ясувалося, що до дівчат вона ставиться трохи насторожено, а ось з хлопцями частіше переписується, хоча й тримає дистанцію.

До речі, оскільки програма управління була встановлена й на телефоні Бевза-старшого, то і його активність я міг відстежувати. Помітив, що батько доволі часто спілкувався з донькою, хоча час від часу все ще відвертався на телефон. Активувавши динаміки, чув про що говорили й надсилав підказки. Приміром, ще в перший день відправив чоловікові рекламу популярного аквапарку, про який говорила Маша. Щоправда, цей телепень лише з п’ятого разу зрозумів, що то не просто спам. Довелося навіть робити відповідне повідомлення у своєму додатку. Знав, що люди не такі швидкі, як машини, але ж не настільки! Сподіваюся, що подібного більше не буде.

Протягом тижня я ненав’язливо вливався у життя клієнтки. Ми почали спілкуватися в спільному блозі, потім – перейшли у приватний чат, а згодом і потоваришували у кількох соціальних мережах. Спочатку обговорювали лише те, з чого почали – світ фентезі, тематичні книги й фільми. Дізнався, що Маша б хотіла піти на фестиваль Comicon, але переживала через те, що його можуть скасовувати. Крім того, вона вагалася, не знаючи, який костюм краще обрати. Ось так я випадково знайшов ще одну пристрасть дівчини – створення вбрань. Причому складних, з розробкою власного дизайну та аксесуарів. Про це вона ні з ким не переписувалася, та й запитів я не бачив. То ж, напевно, надто соромилася своїх бажань.

Довелося натякнути батькові, що непогано б відвести доньку до галантереї, де б вона могла розгулятися. Чоловік, до речі, минулі помилки свої врахував і цього разу навіть креативно поставився до завдання. Вигадав якийсь тематичний вечір, на якому його підлеглі мали б бути одягнені у вбрання, схожі на одяг героїв Толкієна. В останній момент (ну а як інакше!) дизайнер не зміг приїхати, й Маші довелося самій над усім працювати. Я її майже добу тоді в мережі не бачив – все над ескізами працювала. Але потім, коли скидала батькові фотографії робіт, змушений був визнати, що дівчинка таки перспективна.

Ставлячи завдання перед чарівниками з «Кремнію», Бевз казав лише про те, що хоче знати все про свою доньку та мати страховку на той випадок, якщо сам не зможе приділяти їй достатньо уваги. Але чарівники зробили дещо більше – вони прописали ще одне завдання – оцінка стану дівчини. То ж раз на день я аналізував її поведінку й робив відповідний звіт. Вже через місяць помітив, що Маша почувається краще, а її настрій дедалі частіше стає… Як це правильно сказати?.. Веселим або оптимальним, певно, так буде найлегше пояснити. Крім того, спілкуючись з Арті, тобто зі мною, вона була активнішою, ніж з усіма іншими. Частенько навіть віддавала перевагу саме мені, а не іншим співрозмовникам, котрі хотіли в неї щось запитати.

Чи можна було це вважати позитивною зміною? Напевно, так. Принаймні з мене вийшла непогана заміна для батька. В тому сенсі, що тепер Маша так не страждала через його неувагу. Направду, після вироку лікарів, все життя родини змінилося – батько не затримувався на роботі, намагався проводити час із донькою, а дівчина бентежилася через це. Тепер, отримавши увагу батька, вона не знала, що з нею робити. Та й взагалі, тепер, коли у її житті з’явився я, її навіть обтяжувала присутність батька.

Між собою ми могли постійно жартувати, обговорювати якісь нісенітниці чи просто разом дивитися фільм. Так-так, вам не почулося. За легендою я жив у іншій країні, то ж зустрітися в нас можливості не було. Але частенько ми типу сідали одночасно дивитися фільм і коментували якісь моменти в чаті. Певно, комусь це могло б здатися навіть сумним, що молода симпатична дівчина не має з ким переглянути вподобану стрічку, але я розумів, що вона просто цього не хотіла.