Розділ 4. Новини

З вулиці почулися звуки грому. Ледве піднявшись з свого теплого ліжка пішла до вітальні глянути, що роблять батьки. Побачила, що її тато дивиться новини. Підійшла до нього й сіла збоку на диван.

– Що це на тебе на новини потягнуло?

– Тут таке… Знайшли тіло нашої сусідки. Поліція каже, що це, можливо, нещасний випадок, але... – він затримав паузу. – Знайшли кривавий слід біля будинку, а тіло — замороженим у лісі за містом.

Та дівчина вже не слухала. В її голові луною прокочувалися слова: « В заміському лісі знайшли тіло...» А вони туди вночі збираються. Потрібно написати дівчатам і сказати, щоб відміняли всі плани. Зірвалася з дивану й незважаючи на запитання батька побігла в коридор по рюкзак. Знайшла телефон, набрала повідомлення. Почала писати повідомлення, але несподівано в її квартирі згасло світло. Аня пішла на кухню, де мама вже говорила з сусідкою зверху. З розмови, вона зрозуміла, що через удар блискавки у всьому кварталі зникло електропостачання, а разом із ним – і інтернет.

 Мобільний інтернет теж не працював. Останні повідомлення в чаті виглядали так:

Ліза: Я пізніше на автобусі під’їду, в мене музика, не знаю коли звільнюся.
Соня: Я тоді на Лізу біля музичної почекаю.
Настя: Цей автобус якраз проїжджає біля мене, тому я не буду їхати в місто, а сяду на нього тут.
Аня: Окей, я тоді сяду на автовокзалі.

Екран погас — телефон розрядився. Тато покликав її до себе:

–Ань, на інтернет і зв’язок проведено хакерську атаку і ще й через блискавку, це не можуть полагодити. Тому, не використовуй мобільний інтернет і не дзвони нікому хоча б до завтра. Гаразд?

– Він все одно розрядився,–буркнула вона.

Що ж тепер робити? Вона не може поїхати в ліс та й залишити там своїх подруг не може. Гаразд, уже пізно, потрібно лягати спати. Завтра зранку напише. Ранок вечора мудріший. Тим більше на свіжу голову краще думати. Знайшовши свій повербанк і поставивши телефон на підзарядку лягла спати.

       Прокинувшись, Аня почула сильний біль по всьому тілу. Розтерла затерплі кінцівки, встала і озирнулася. Навколо неї були безкінечні дерева і вітер голосно свистів між гілок. Він забирався під тонку піжаму дівчини і промерзав кістки і шкіру до мурах. Вона ступила декілька кроків і наступила на трухляву гілочку, яка голосно тріснула під ногою. Луна прокотилася лісом. дівчина скрикнула і почала швидше йти в будь-якому напрямі. Скоро перейшла на біг і помчала між дерев допоки не перечепилася за виступаючий і слизький корінь дерева і впала на свої незахищені коліна. Відчула пекучий біль. Сівши на холодну і вогку землю обхватила коліна рукам. Аж раптом крижаний холод пронизав їй спину. Вона, попри рани на колінах, піднялася з землі і повернулася туди, звідки був мороз. Вона побачила тіло своєї сусідки, але дещо відрізняло її зовнішність від тої, якої бачила Аня її в останнє, коли вигулювала собаку. На її тілі було безліч порізів від ножа. Крім того, її шкіра була покрита льодом. Вона лежала, бездиханна, на жовтому листі, а над нею був силует чоловіка, який в руках тримав величезний ніж, а той був увесь в крові. Аня в страху підняла очі на обличчя чоловіка. Його очі були червоні, на щоках виднілися сльози, але на його мармизі заграла зловісна і широка посмішка. Його присутність наганяла величезний страх і дівчина почала задкувати, допоки не сперлася в дерево. Чоловік почав підходити широким кроком, спершу повільно, а потім швидко, тоді перейшов на біг. Його постать швидко приблизилася і стала впритул до дівчини, але на його лице все ще падала тінь від того трухлявого дерева в яке вжалася Аня, щоб бути далі від нього. Цей чоловік пахнув кров’ю, свіжоскошеною травою і свіжою рибою. Від цього запаху, дівчину чуть не вивернуло. До її горла приставили холодне і гостре  лезо і дівчина закричала не своїм голосом. Цей крик сполошив всіх птахів, якщо вони ще залишилися в цьому проклятому місці.