Замок Життя УкраЇни.

ПІСНЯ ПІСЛЯ ВИГНАННЯ.

О, Боже мій, коли Ти мовчиш у бурі, -

я стою, як Йов, у пороху й мріях.

Вітер б'є по вустах, і серце моє,

а небо - мідь, і тінь Твоя - в хмарі.

 

Де правда Твоя, що карає винних?

Я бачу праведника в пилу розбитім,

а злий сидить у щасті золотій,

і глумиться над Твоїм іменем вільно.

 

Та дух Твій, мов вогонь у печі Данила,

зростає в серцях, що не скорили страх.

Бо смерть - не кінець, лише вічний шлях,

де кожна сльоза стане зорею світла.

 

Ми вийшли з полону - не лише тілом,

в думкою, що дозріла, як пшениця.

Тепер ми чуєм Тебе - не в грошах, не в блискавицях,

а в шепотів совісті, в серці смиренням і чистім.

 

Фарисеї співають Закон, як псалом,

а пророки - як вогонь у кістках.

Істина - не у храмових брамах,

в в тиші душі, що шукає Дім Твій потайком.

 

Ми вчимося любити - не боячись втрат,

жити - не ради нагороди.

Бо навіть у тіні росте Твоя квітка свободи,

і навіть у смерті палає Твій надвечір ній сад.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше