Замок Життя УкраЇни
ВІДЛУННЯ ДАВНІХ КОРОГОВ
В прізвищах та іменах наших -
Таємниця вікова,
Що крізь тумани часу проростає.
То не простої мови розсип і слова,
А код, що долю роду зберігає.
Горницький, Кос, Манько чи Тарапацький -
Чиєсь перо вписало їх в сувій.
Чи то козак, чи лицар був юнацький,
Що в гербовниках залишив відпис свій.
Чернецький із гербом, що зветься Кораб,
Чи Сас Даницький із Галичини...
Чия рука тримала кріпко скронь,
І хто поліг за чесність вишини?
Орущак, Фітяк - неначе шепіт гір,
Де бойко чи лемко жив у давнину.
Може й вони, здолавши долі вир,
Тримали шляхетства коругву ясну?
Марцинишин - застінковий козак,
Свою свободу боронив мечем.
Він не в палаці, в у праці звитяг,
Але із гордим, шляхетським плечем.
Минуло все: і замки, і привілеї,
Лишилась назва, як відбиток сталі.
Але шляхетство - то не присмак хмелю,
В дух свободи, що веде нас далі.
#700 в Різне
#77 в Поезія
#124 в Історичний роман
Відредаговано: 03.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
