О Боже милий, час спливає,
І дата - грудня двадцять сьомого,
Дві тисячі двадцять третього року,
Самбір трішки у снігу, немов живий,
В якому розкрилася свідома
Душа моя в рядках паперу...
Частина 1: Хроніка Буднів і Вічності
Христос Рождається! - вітаєм,
І так і так на хліб збираєм.
Ідемо в магазин за ковбасою, мандаринами,
цукерками та всім іншим святковим,
Щоб хоч на мить бути з душею.
Священник молодий, отець Дмитро, мене сповідає,
І підбадьорливо один раз: "Ми ж мужчини!"
Добрий такий той отець, душевний, талановитий,
Син журналіста та письменника.
Його проповіді подобаються моїм рідним та мені.
Отже, і сімейка наша є надворі,
Шукає радість вражень в Самборі.
Люди в супермаркеті новому,
Недавно відкритому,
Шукають теж, як і ми, та без меж
До повноти, до Різдва святого,
Але в руках наших... та тільки...небагато...
Частина 2: Сповідь біля Іконостасу
Прийшли у церкву, до сповіді стали,
Від побуту розум свій частково звільнили,
Перед Богом я грішний постав...
Який недостатньо радів Різдво святому,
Занурився у смуток і тугу дома.
Священник з хрестом, мов щитом,
Питав і слухав...
В я на колінах йому розповідав, те,
Що згадав.
А там, у церкві, дівчата стоять,
Немов ангели вранішні, що святий
Дух Різдва бережуть у серцях.
Про що ви думаєте, милі в снах?
Про любов? Чи про війну і злидні?
Про Ісуса Христа, нашого Бога?
Захисти Україну від недуг...
О Господи Наш, Сину Божий,
Ти, що Родився в Різдво святе!
Захисти Україну, немов Воїн та Щит...
Епілог
Прощай, скрижалей моя із Самбора,
Вже дата нова наближа...
Христос Родився! - радість ллється,
І серце знову вірить, в'ється...
У перемогу, мир, добро,
Яке принесе нам Ісус Христос...
Він з нами в кожному куточку,
У магазині, в церкві, в садочку.
Він - Бог та наша Надія!