КАНОНІЧНИЙ ЗАПОВІТ СВІТЛА

У глибині віків, де слово стало плоттю,

Церква постала - єдина, свята, апостольська,

Вірні, хрещенням у Христа вплетені,

Народ Божий - царський, пророчий, священний.

1. Вступні канони

Закони - не пута, в світильники,

Вони сяють для всіх Східних Церков,

Зберігають угоди, що Престол утвердив,

І права набуті - як спадок предків,

Щоб не згасла світло традицій і звичаїв,

В лиш те, що суперечить істині,

Відкидається, мов тінь перед сонцем.

2. Вірні - народ Христовий 

Вірні - рівні у гідності й діянні,

Кожен, за станом своїм, будує Тіло Христове.

Вони - гілки живого виноградниках,

Що живляться словом Божим і святими тайнами.

Оглашенні, прагнучи світла,

Вже належать до Церкви серцем і духом,

Бо Дух Святий веде їх до єдності.

3. Права і обов'язки 

Вірні зобов'язані берегти віру,

Як найдорожчий скарб предків,

Виявляти її в ділах любові,

Зберігати єдність,

Шанувати пастирів - голосом Христа,

Але й вільно відкривати їм свої потреби,

Виявляти думку - з пошаною й правдою,

Бо істина не мовчить, в будує.

Вірні мають право на духовні дари,

На літургію власної Церкви,

На товариства любові й побожності,

На апостольську діяльність у світі,

Щоб спасіння ширилося всюди,

Як світло, що не знає меж 

4. Заповіт 

Так постає догматичний заповіт:

Церква - єдина, але багатолика,

Вірні - рівні, але різні в служінні,

Закони - тверді, але сповнені милості.

І все це - для того,

Щоб у світі сяяв Христос,

А народ Божий, у єдності й любові,

Був живим храмом Духа Святого.