Замок Життя УкраЇни

РОЗМОВА ПРИ МОРОЗІ

- Як справи у Вас? - питає  сестра,

- Богу дякувати, - каже цьотка стара.

Про воду говорили, що в землі замерзла,

Про латки й труби, про клопіт буденний.

 

Та й сміх у словах, бо дрібниця та вся,

Коли серце живе і молитва ясна.

Бо й холод був не страшний, коли віра тепла,

І Господь береже нас у кожній годині.

 

- Чи йдеш завтра до школи? - питає сестру,

І в слові простому - надія жива.

Бо школа - то храм,де знання, мов зерно,

А молитва - то світло, що сходить щоденно.

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше