Замок Життя УкраЇни

ПАЛОМНИЦЯ СЕРЦЯ

З дитинства хворіла - та не зламалась,

Бо віра її, мов криця стоїть.

Знає священників, монахів, братів,

І кожне слово їх - як світло в пітьмі.

 

Їсть буряк, цибулю й чорнослив,

Малі дари землі, та великі в небі.

Бо не хлібом єдиним живе людина,

А словом Господнім, що вічно горить.

 

Сестра моя навідувала її, як ангел тихий,

Несла їй поживу й молитву живу.

Аналіз із пальця - лиш знак терпіння,

Та серце їх - храм, де Господь перебуває.

 

І як прочанка йде вона крізь роки,

З дівочою чистотою й добротою душі.

Хвороба не зломила її, а зробила

Свідком любові, що з Христа струменить.

 

 

 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше