Замок Життя УкраЇни

ЗУПА І МОЛИТВА ПРИ МОРОЗІ

Поїв я зупу до посту - дар убогий,

Сочевицю й спинку курки,

Та й умиюсь - хоч мало буде води,

Бо крига скувала криницю глибоку.

 

А подруги дзвонять до сестри,

Як дзвони церковні до люду.

Щоб слово живе розійшлося,

Як світло Господнє по світу.

 

І в тій простоті - благодать,

Бо й хліб, і вода, і розмова

Єднають нас вічно, як братів,

Під оком Всевишнього Бога.

 

Не в розкошах - сила душі,

А в терпінні та тихій молитві.

Хай замерзне вода на землі,

Та не замерзне добро у серцях.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше