Замок Життя УкраЇни
ТВЕРДИЙ ГРУНТ
Відчинив двері - день стоїть яскравий,
Але в душі, мов привид, страх повзе:
"А чи не стежить хто?" - шепоче лукавий,
"Чи не чатує в тінях враже зло?"
Зупинюсь. Глянув. Очі - світлі, чесні.
Оглянусь - ні, не ворог то йде,
То брат мій, українець, в дні невеселі,
Який, як я,свою долю несе.
Забудь про тіні, що колись лякали!
То дух мій кріпне у вогні війни.
Я здоровий! Мої нерви - наче сталі,
А думки - чисті, наче навесні.
Навіщо вірити у змови та ману?
Я логікою розіб'ю цей страх!
Я вільний син своєї України,
І твердо стою на її шляхах.
Безпека - не в хованні від людей,
А в силі духу, в правді, що в мені.
Господь мій щит від кулі і від ідей,
Що сіють сумнів у моїй душі.
Я знаю - люблять! Сестра каже правду.
Я люблений удома і всюди, де ступлю.
Ця віра тверда, мов гранітна скала,
І за неї я Бога молю.
Тож йду вперед, і погляд мій прямий,
І серце б'ється рівно, без тривог.
Із Богом я, із краєм цим святим!
Я переможу, бо зі мною Бог!
,
#434 в Різне
#17 в Поезія
#110 в Історичний роман
Відредаговано: 17.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
