Замок Життя УкраЇни

ЗАМОК І ХРАМ

У темних коридорах старого каміння

Шукає герой сліди одкровення.

Він чує у стінах подихи ночі,

Та прагне побачити правду у очі.

 

Де тіні блукають, де сумніви грають,

Де скептики мовчки у залі стоять,

Він знає: не примара, не марево сиве -

А голос історії, пам'ять жива.

 

І так, як у замку шукають причину,

Ми нині шукаємо правду в країні.

Бо Україна - не мур і не стіни,

А храм, що стоїть на молитві й святині.

 

О Господи, дай нам у серці відвагу,

Щоб світлом розвіяти темну заваду.

Щоб кожен коридор, кожна глибінь

Вела нас до правди, до світлих вершин.

 

Бо нині ми - вартові на порозі,

Ми чуємо кроки у замковій прозі.

Та знаємо: з нами Ти, Боже, завжди,

І в замку, і в полі, і в битві, й у млі.

 

Україно моя, ти - як замок старий,

Та в тобі є вогонь, і він не згасний.

Ти - храм, ти - молитва, ти - світло живе,

Що крізь час і простори в небо веде. 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше