Розділ 2. "Камінь долі"

Я пройшла до інституту, спустилась у підвальне приміщення, й впевнено пройшлась по залу заваленому різним інвентарем і звісно експонатами з різних частин світу. Вдихнула запах, він асоціювався в мене з історією, минулим, таким загадковим, незвіданим...

У невеликому кабінеті мене уже чекали колеги й старий професор Джордан, привіталась й присіла:

— Нас чекає неймовірна експедиція! Единбурзький замок, найголовніша пам'ятка столиці Шотландії, розташована на вершині базальтової скелі, утвореної з лави згаслого вулкана. Краса і монументальність стародавнього замку приваблює в Единбург безліч туристів, охочих на власні очі побачити оселю правителів Шотландії, символ стійкості й непокори незалежного народу. В Единбурзькому замку зберігаються корона, меч і скіпетр – регалії шотландських королів, а також прославлений Камінь долі, священна реліквія Шотландії. Та, як ми уже знаємо, Камінь долі в замку є підробкою!

У мене загорілись очі, і я вже представляла собі його, особливо хотілось вдихнути запах замкових стін, неймовірно старовинних!

Так, я божевільна, і Мерилін повторяє це мені кожного разу, як мова заходить за мою роботу. Та я не можу нічого з собою вдіяти, з цією тягою до старовинних замків!

Археологія, скучна, копирсатися у грязюці з невеличкими кісточками й лопатками — ще те задоволення, але коли ти знаходиш щось цінне, чи таємний хід... О, тоді все кардинально змінюється, з'являється жага, бажання, азарт..

— Експедиція, назначена на двадцять перше квітня! Тому, прошу вас, скасовувати всі плани! Мета експедиції, знайти — справжній Камінь долі! — професор зазіхнув звісно... — якщо не віднайти, то хоча знайти його сліди, чи докази існування.
Уже вмираю з цікавості, Камінь долі, старовинний артефакт з довгою історією.

З давніх-давен шотландці вважали камінь священною реліквією і символом свого існування на Британських островах.

Вони отримали камінь від своїх пращурів — піктів і скоттів, які інагурували на камені своїх королів, і цю ж традицію згодом підхопили шотландці.

Гордість шотландців ґрунтувалась ще й на тому, що вони вважали камінь біблійським реквізитом — за легендою саме на цьому камені спав Яків, коли йому наснилися Сходи на небо, ангели та Господь. Тож друга назва каменя — Камінь Якова.
Зі Святої Землі камінь потрапив до Єгипту, далі — до Іспанії, ще далі — до Ірландії, і тоді вже — до Шотландії.

Є ще одна легенда що розповідає, що камінь належав єгипетській принцесі на ім'я"я Скота, що в пошуках власної землі дісталась через Іспанію до ірландських, а тоді до Шотландських земель. І саме вона привезла священний Камінь Якова.

Інша версія припускає, що наявність біблійського каменя в шотландських широтах може бути свідченням того, що якась частина населення Шотландії є нащадками ізраїльського народу часів виходу з Єгипту.

Так чи не так, а в 847 році Камінь Якова опинився в столиці стародавньої Шотландії — Скуні. тут з"являється ще одна назва — Скунський Камінь. Й до кінця 13-го століття всі королі Шотландії приймали корону, сидячи на Скунському камені.
Трагедія сталася 1296-го року, коли англійський король Едвард І Довгоногий захопив коронаційний камінь і разом з іншими трофеями перевіз його до Англії. Камінь було вмонтовано в дерев'яний трон (Святого Едварда), і відтоді всі англійські, а з 1603-го року — всі королі Об'єднаної Британії, включаючи сучасну правлячу королеву Єлизавету II, проходили церемонію коронації на Скунському камені.

Отже, безліч різних теорій про Камінь, легенд... Та ми, маємо дізнатись правду.

Після довгих обговорень майбутньої роботи у замку, я нарешті вийшла з території інституту й не зробила і двох кроків, як Мерилін, буквально накинулась на мене...

— Стояти! Мартіно! Ти де зникла? На дзвінки не відповідаєш? А я з цікавості помираю! — ні, тільки не це...

От розповідати про вчорашній вечір з Шоном, мені аж ніяк не хочеться.

— Мерилін, в мене з Шоном не було сексу! — одразу відрізала я, бо не маю ніякого бажання на довго розтягувати цю, принизливу для мене розмову.

Та подруга не повірила й не здасться, це було помітно по її очах, які горіли цікавістю.

— Що? Не вірю! Ти просто не хочеш розповідати мені пікантні подробиці! Марті, не роби так зі мною, я ж тобі все розповідала, про всіх своїх хлопців! А тепер у тебе "це сталось", а ти уникаєш мене, і мовчиш як риба!

Мерилін не вгамовувалась, безупинну говорила і говорила... Й тягла мене до кав'ярні, де ми часто збирались і пили велике горіхове капучино з неймовірно смачними капкейками.

У кав'ярні на нас уже чекала Кортні й Еріка і я зрозуміла, що це западня! Можливо вони навмисно вчора спровокували Шона... О, Господи, може вони йому щось говорили, поки я танцювала?
Привіталась з дівчатами, й присіла на м'яке крісло, офіціантка, принесла замовлення, яке я не робила, біля кожної дівчини поклала по великій чашці капучино з рожевою соломинкою і по великому шоколадному капкейку з вершковим кремом і вишенькою — краса!

Та тільки я зробила ковток, й відкусила маленький шматок шоколадної насолоди, як почалось...

— Марті колися! — ледь не викрикнула від нетерпіння Беті.

— Ми хочемо знати все! Всі деталі, починаючи з прелюдій, закінчуючи фіналом! І сподіваюсь, скільки років твого чекання на принца Шона, були того варті! — швидко проговорила сто слів Кортні.

— І ти отримала свій довгоочікуваний — оргазм! Ти заслужила, у свої то двадцять один! — о так, Еріко, оргазм розчарування, я точно отримала.

— А йому сподобалась білизна? Ту яку я тобі подарувала? Знаєш як довго я обирала! Та це просто витвір мистецтва, тонке, чорне мережево, зі срібною ниткою і безліччю цікавих, еротичних деталей! Мартіно, ти ж одягала білизну, правда?