Розділ 1. "Дискотека"

Я танцювала, насолоджувалась музикою, ритмами, що віддавались вібрацією у всьому моєму тілу. Музика, обожнюю її! Будь яку, головне гучну, і тобі я можу зануритись у танець, який диктує мені тіло.

— Мартіно! — подруга, легко штовхає мене за плече, бажаючи привернути увагу, бо як би голосно вона не кричала, музика заглушує ці звуки.

Дівчина манить мене за собою, я йду за Мерилін, ми минаємо натовп що танцює, з деякими зіштовхуємося. Підходимо до сходів, піднімаємось до віп кабінки, в якій сиділа наша компанія: Ерік з Беті, Шон, Кортні.

Двері зачиняються й звуки музики зникають, та свято продовжується, годинник бамкає десяту вечора, всі наповнюють бокали й вітають мене із днем народженням. Я приймаю щирі побажання друзів, обійми, поцілунки.

— Марті, бажаю, щоб ти знайшла своє кохання! Щоб знайшовся принц, який розтопить твоє холодне серце! — я дзвінко сміюсь, шампанське робить свою справу.

— Дякую Кортні! Та твої побажання, двосторонні!

— Приєднуюсь до побажань! Марті, ти ж наша снігова королева! Яка крім пильних, старих книг, не бачить життя, а про побачення взагалі мовчу! Тому тобі необхідний нахабний, брутальний, чоловік, який не питатиме згоди, а просто візьме! — після слів Беті, знову хвиля сміху, та не зважаючи на це всі згідно замотали головами...

— Так, Марті, ти так зі своїми археологічними артефактами й зі старієшся, й не дізнавшись що таке секс! — Мерилін ляпнула зайве, бо оголошувати на своєму дні народженні, що я досі незаймана, в мене бажання не було...

Та вона і сама зрозуміла що бовкнула зайве, закрила рота рукою й дивилась на мене винуватим поглядом.

Та слова її добре розчули — всі присутні. Й почалось...

— Марті, та це просто злочин! — вигукнула Беті, а всі її підтримали, тими ж кивками голови.

А я щоб не згоріти з сорому, допила свій бокал шампанського й старалась не дивитись на Шона, який мені подобався, та що там подобався, я по вуха в нього закохана!

— Я за секс після шлюбу, а не спати з кожним зустрічним! — оголосила я і двічі гикнула, щось погано на мене діють бульбашки від шампанського!

До мене підійшла Мерилін, й вручила подарунок, пакет, а в ньому білизна, у її відвертості навіть не сумнівалась.
Подруга нахилилась до мене й прошепотіла, це вона так думала, а насправді голосно сказала.

— Ти маєш переспати сьогодні з Шоном!! — от що це за день народження такий?

Воно перетворилось не на веселий вечір з друзями, а в неприємні розмови про відсутність у мене сексуального життя.

До мене підійшов Шон, й взяв мене за руку вивів із кабінки. Знову гучна музика й танцюючі тіла, та ми їх минули й вийшли з клубу.

— Пропоную поїхати до мене! — мені почулося?

В руках я тримала пакунок Мерилін, з еротичною білизною, й думала про те, що вона виявилась мені досить доречною. Бо сьогодні це станеться! Сьогодні Мартіна Браун, синя панчоха, зануда, завучка, наймолодший член спільноти археологів, втратимо незайманість! Та ще й з ким? З хлопцем своєї мрії!

Глянула на Шона, він ідеальний, високий, широкоплечий, з тренованими руками від систематичного відвідування спортзалу, з губами які я сотню раз представляла як поцілую! А як він одягається? Як модель Дольче Кабана. Йому просто личить геть усе!

За своїми роздумами не помітила, що ми уже приїхали. Шон галантно відчинив мені двері, й навіть подав руку, бо я чесно, на підборах не ходжу, а ще випите шампанське, тому злегка похитувалась.

Ми зайшли у просторий під'їзд, потім у ліфт, хлопець дивився на мене так, не те щоб зі симпатією, але з цікавістю, точно.
Вперше у Шона вдома, він живе сам, та в гості нашу компанію ніколи не запрошував, ми з дівчатами навіть часто пліткували й будували здогади чому? Та зайшовши, нічого особливого не застала, звичайна квартира, яких сотні. З прихожою, де чемно зняла туфлі, й пройшла у простору кімнату з м'якою канапою на яку ми присіли.

Та чомусь Шон зовсім не проявляв ініціативи... Але ж він сам запросив мене й поговорити хотів, а тепер мовчить...

— Мартіно, хочу тобі дещо запропонувати... Та не знаю як ти на це відреагуєш!

Хлопець підсунувся до мене ближче, і я чекала зізнання, наприклад, що він теж у мене таємно закоханий, тільки соромився зробити перший крок, чи навіть:"Марті, я тебе хочу"...

— Марті я гей! — здається мене облили льодяною водою...

Або я погано почула, чи не зрозуміла значення... Та яке ще може бути значення у слові гей? Правильно, тільки одне...

Мені щойно розбили серце, жорстоко знищили мої таємні фантазії, де я тримаючись за руку з Шоном йду по пляжу, а потім він зупиняється й палко цілує мене, а...

— Марті! Я знаю що ти шокована, що зовсім не цього чекала, та це правда! А ти, дуже гарна дівчина, вродлива, ніжна, мила, хоч і синя панчоха! Та ти мені дуже подобаєшся...

Видно не настільки як чоловіки...

— Марті, скажи щось? — Шон дивився на мене своїми зеленими очима, із такими великими на них віями, що всі дівчата вмирали від заздрощів...

— Шон, я... Дуже здивована, тому, чесно не розумію, навіщо ти мене привіз до себе і це розповів?! — от навіщо? Краще б я залишилась на дискотеці у спокійному невіданні, щодо героя своїх мрій.

— Марті, у мене є пропозиція до тебе! — Шон взяв мене за руку й продовжив цю нелегку для нас розмову із за якої, я миттєво отверезіла...

— Я буду твоїм хлопцем, ми ходитимемо тримаючись за руки, навіть цілуватимемось, це за твоїм бажанням, звісно! Питимемо каву у кав'ярнях, викладатимемо фото в інстаграм, їздитимемо на свята до рідних і відвідуватимемо соціальні заходи!

— Навіщо це мені? — він гей і ця новина, незалежно від демократії поглядів суспільства, точно позначиться на кар'єрі Шона! А мені, от мені це навіщо?

— Ти отримаєш спокій від подруг, рідних та колег археологів, і звісно приємний супровід в якості моєї персони!

— Мені треба подумати! — справді треба... Дуже треба.