Частина 2. Розділ 28. Природа і довкілля

Україна – прекрасна, або простіше – чудова країна. Бог дав нам, українцям, все – чорноземи, ріки, моря, гори, долини, поля і працелюбних добрих і вільних людей, але ось уже скільки десятиліть Бог відбирає у нас розум і ми обираємо керувати країною тих людей, котрим наша чудова країна потрібна тільки для особистого збагачення.

І все-таки я вірю,  що наша прекрасна земля відродиться,  люди повернуться додому і розцвіте наш край буйним цвітом каштанів,  заспівають в гаях соловейки і з'явиться посмішка на обличчях красивих людей,  що заживуть в достатку і добробуті.

На жаль іще до цього часу ми не розуміємо один одного, не бережемо наше довкілля, не цінуємо наше славне минуле. До тепер гроші – оці папірці, взяли верх над нами. Матеріальний достаток і побут – оті штучно створені народні злидні – беруть верх над невидимим прекрасним,  що сховано в душах нашого народу.
І на жаль намагання вижити,  просто – прогодувати свою сім'ю, штовхає голодний і зневірений народ на варварське відношення до природи, до нашого побуту.

Здається, що ми живемо одним днем – а що далі – нам не важливо. Ми бездумно вирізаємо ліси – легені нашої країни, нищимо річки і озера стічними водами, ми варварські відносимось до диких тварин, ми викидуємо в повітря тони бруду, ми створюємо гори сміття і відходів із пластику і непотребу.

Чому так?

Чому ми такі стали, розуміючи,  що так не можна робити – але ж все таки, робимо!?

Хто заставляє нас вирубати ліси в Карпатах?

Чому наші поля заросли бур'яном?

Технічний прогрес набрав високі темпи розвитку, але хіба ми,  люди, не розуміємо, що так не може продовжуватись. Чомусь ми вдома намагаємося підтримувати порядок і чистоту, а на вулиці кидаємо під ноги недопалки, пляшки, а то просто – відкрито гадино з під себе. Стало вже звичним – коли пенсіонери вранці перевіряють сміттєві баки, намагаючись знайти там собі щось їстівне.

Так не повинно бути! Це не нормально!

Завжди наш Київ був зразковим містом – самим зеленим,  самим красивим у світі.

Що з ним зараз трапилось? Чому на голови падають дерева і мости? Чому по дорогах країни не можливо не просто проїхати, але і пройти?

       Чому, як раніше,  ми вже не можемо купатись в Дніпрі?

Чому в навколишніх лісах не можна пройти і проїхати між 6 метровими заборами можновладців?

Чому в супермаркетах не можливо знайти корисні продукти, а в аптеках – ліки, які допомагають?

Довго можна задавати питання – чому? Відповідь одна – тому, що чиновники, яких ми вибирали до влади, не контрольовані. Тому, що корупція набрала небачених розмірів! Тому, що несправедливі суди і процвітає безкарність і безвідповідальність.

Якщо одним словом – втрачено управління державою. І знову ми повинні згадати про систему..., яка не здатна боротись з корупцією і олігархатом.
Тому, що гроші взяли верх над справедливістю і порядністю! І тому вже природа сама почала захищатись від нас, людей.

То невже ми - розумні створіння, не можемо зрозуміти, що кінець такого існування близький – матінка природа «віддячить нам за всі знущання..».
Чому ми, люди, так себе поводимо? – А тому, що всі ми разом без поводиря, без лідера, без ефективної влади – то просто «стадо баранів», які «мекають, бекають», але нічого не можуть зробити.

От саме для цього ми і маємо державу, закони, уряд, суди, школи і тюрми. Якщо одним словом – управління нами всіма у наших з вами інтересах на основі створених законів в нашій власній державі.

І природа і довкілля – це тільки частина нашого буття. Скажіть, чи не зацікавлені всі водії, не важливо на яких автомобілях вони їздять, в дотриманні на дорогах правил дорожнього руху? – Всі зацікавлені, бо якщо не ти, то тебе вдарить на дорозі п'яний порушник на перехресті в місті.

Саме так і в державі. Ми повинні зрозуміти одне – ми всі: і багаті і бідні, і олігархи і підприємці, і можновладці і прості перехожі – всі зацікавлені жити по встановленим правилам в одні державі!

Ми повинні зрозуміти це!

То чому ж тоді одні вважають, що їм закони не писані і вони мають право жити по іншому – їздити без правил, працювати без правил, нищити природу без правил? Невже вони, оці «окремі» цього не розуміють?

Мабуть, все-таки в душі «вони» десь там розуміють, що не можна все життя прожити за 6 метровим парканом, боячись за своє життя, знаючи, що навкруги злидні і хвороби, сміття і епідемії.

Мабуть, все-таки розуміють...але ненаситна жадоба, оцей людський порок, намагання управляти іншими через владу роблять людину отою «іншою», котра живе одним днем. не розуміючи, що не можна прожити без народу, без отих роботяг, без природи, без нормального чистого довкілля і повітря, без поваги і доброти.

Скільки людині потрібно отих папірців – грошей, щоб нормально жити з іншими такими ж, як він громадянами – сто тисяч, чи один міліон, чи може один мільярд?

Вважаю, що свідоме розуміння цінностей життя – найкращий інструмент суспільного виховання. І тому, в переважні більшості, держава повинна вести пропаганду – створювати державні фільми, вести публічні передачі і диспути, створювати закони і впроваджувати їх в життя з одною метою – виховати іншого громадянина, який буде цінувати більше честь ніж гроші і достаток, який буду берегти природу, як свій сад і город, свої вулиці – як своє подвір'я.
Але для цього потрібний час, 

Потрібно примусити всіх виконувати закони кругом: дома, на вулиці, в полі, в лісі, дома, в державі..

Для того, щоб медицина запрацювала – потрібно не багато – щоб всі: і чиновникиі і Президент і депутати лікувались в одних і тих же районних поліклініках, а в не окремих комфортабельних клініках!

Для того, щоб в магазинах продавались корисні продукти – потрібно те ж саме – щоб можновладці купували оті підробки з супермаркетів.
Для того, щоб суди працювали справедливо – потрібно скасовувати заставу для підозрюваних.